Тернопільський пенсіонер виграв у Європейському суді!

Учора Європейський суд з прав людини оголосив рішення за заявою тернополянина Віктора Цицюри. Це довгоочікуване і доленосне рішення для багатьох українців – власників земель сільськогосподарського призначення.

Віктор Цицюра поскаржився до Європейського суду на обмеження у праві власності на земельний пай. Адже за діючим законодавством він, як і решта українських власників паїв, не може ним вільно розпорядитися: продати, подарувати, віддати у заставу чи іншим способом відчужити. Єдине, що можливе, це віддати землю в оренду й отримувати за це дуже символічну платню.

Віктор Антонович успадкував понад три гектари землі у Збаразькому районі від матері. Мешкає у Тернополі. Пенсіонер каже, що за віком та станом здоров’я не може обробляти землю, тож волів би її продати. Однак мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення унеможливлює це. За канонами цивілізованого світу це нонсенс. Адже у Європейській конвенції з прав людини зазначено: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».

У 2016 році справа Віктора Цицюри дійшла до комунікування, тобто Європейський суд визнав заяву пенсіонера прийнятною, взяв до розгляду і запропонував уряду України подати свій відгук (зауваження чи заперечення, можливе також дружнє врегулювання, на що держава пристає рідко).

Про це Європейський суд тоді повідомив Віктора Антоновича листом, що дуже збентежило його. Адже із заявою чоловік звернувся наприкінці 2015-го і не очікував такого стрімкого розвитку подій. Тим більше, що заяви на розгляді у Страсбурзі можуть перебувати по п’ять-десять років. Також до стадії комунікування допускають лише дуже незначний відсоток заяв.

За правовою допомогою чоловік звернувся до громадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини у Тернополі (приймальня діяла при редакції газети «Свобода»).  Довести справу до кінця допомагали п. Віктору юристи УГСПЛ. Слід зазначити, що тернополянин – не перший, хто звернувся до Європейського суду з приводу обмеження права власності на земельний пай – таких заяв у Страсбурзі назбиралося сотні.

І ось учора на сайті Європейського суду з’явилося повідомлення. У справі Зеленчука (заявника з Івано-Франківщини) та Цицюри проти України суд одноголосно постановив, що стосовно заявників держава Україна допустила порушення статті 1 Протоколу № 1 (право на мирне володіння майном) Європейської конвенції.

Суд постановив, що держава не забезпечила справедливого балансу між загальними інтересами громади та майновими правами заявників. А також зазначив, що уряд зобов’язаний прийняти законодавчі заходи для забезпечення необхідної справедливості. Хоча це не означає, що Україна повинна негайно запровадити необмежений ринок сільськогосподарських угідь.

Жодної грошової компенсації присуджено не було.

Оскільки аналогічних заяв українців у Європейському суді назбиралося дуже багато, і, очевидно, щодо них буде прийнято такі ж рішення, український уряд таки змусять до активних дій стосовно вільного ринку земель сільськогосподарського призначення.

Поки що замість того, щоб у правовому, економічному напрямках просувати земельну реформу, упродовж сімнадцяти літ в Україні просто консервують проблему, накладаючи табу на вільне розпорядження паями. Люди не мають вибору, як от: самим обробляти землю чи здавати в оренду агрохолдингам. Таке відлуння кріпосного права фактично багатим селянам (бо ж земля насправді – великий капітал) не дає відчути себе власниками.

За статистикою, в Україні було передано у приватну власність більшу частину колгоспного фонду колишньої УРСР – близько 28 млн га. Земельні паї отримали понад 7 мільйонів українців, які працювали у колгоспному господарстві або мали право на одержання частки колгоспних земель. Мораторій триває з 2001 року.

 

Ольга КУШНЕРИК

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*