Повідомити новину

Поширити:

Ця новина в останній день літа стала однією з головних: на 92-му році життя в московській лікарні помер останній Генсек ЦК КПРС, а також перший і останній президент СРСР Михаїл Горбачов.

У новітній історії відшукається небагато топ-політиків, які викликали б такі діаметрально протилежні оцінки, як він. Ті, хто досі тужать за СРСР, не можуть пробачити йому розвалу “великой страны”. Водночас багато людей вдячні йому саме за це, а відомий публіцист і громадський діяч Ярослав Демидась свого часу висловив думку, що Україна колись таки поставить йому пам’ятник (цікаво, чи потрапив би він під декомунізацію і десовєтізацію?).

Його знамениті “процесс пошел”, “нАчать” (з наголосом на першому складі), “надо глубже, шире” досхочу обігрувалися сатириками на естраді, а зйомки з внучкою в рекламі піци, коли ще свіжими були спогади про Генсека на трибуні мавзолею, видавалися якимось сюрреалізмом. Він обережно критикував політику путіна, наголошуючи на згубності одноосібної влади, проте й не раз схвалював його зовнішньополітичний курс, зокрема, анексію Криму.

“Дякуємо за шанс, який він нам дав”, – можна прочитати в соцмережах. І зовсім поряд – “Дякуємо за зубожіння, прихватизацію, рекет, війни та інші дикі речі”. Також не позбавленим дотепності є ще один коментар: “Ми вже забули про нього, а він взяв і помер”.

Вочевидь, останній Генсек ЦК КПРС не дочекається одностайно добрих слів, навіть відійшовши засвіти…