Незважаючи на те, що долар поповз вгору (станом на вчора його офіційний курс становив 28,4846 грн), чимало людей, які мають гривневі накопичення, намагаються перевести їх в іноземну валюту. Це й зрозуміло, бо нині тривожні часи, а події завтрашнього дня ніхто й не береться прогнозувати. Водночас експерти вважають, що не потрібно стрімголов бігти до банкомату чи в обмінник, оскільки такі дії лише вбивають економіку та сіють паніку.
Чи зростає інфляція?
На фоні загрози повномасштабної війни фінансове становище у країні похитнулося, й це зачепило чи не кожного. Ціни, хоч і без різких стрибків, ростуть і ростуть, обмежуючи можливості споживачів та спонукаючи до ощадливості. А відтак, відчуваючи подих інфляції, люди намагаються хоч якось порятувати свої заощадження.
Ось про що свідчить офіційна статистика. За інформацією Національного банку України, у січні 2022 року споживча інфляція в річному вимірі залишилася на рівні попереднього місяця (10% р/р). У місячному вимірі ціни зросли на 1,3%. Фактична споживча інфляція очікувано призупинила сповільнення, але була дещо нижчою за траєкторію прогнозу, опублікованого в інфляційному звіті за січень 2022 року. Темпи зростання цін на оброблені продовольчі товари залишилися практично на рівні попереднього місяця (13,1% р/р). З одного боку, через збереження високих світових цін на енергію та сировину швидшими темпами дорожчали борошняні вироби, молочна та м’ясна продукція. З іншого, – надалі сповільнювалися темпи зростання цін на соняшникову олію завдяки вичерпанню ефектів бази порівняння та значній пропозиції з нового урожаю соняшнику.
Темпи зростання вартості послуг також збереглися на рівні грудня (10,4% р/р). Прискорилося подорожчання послуг закладів харчування та готелів, кінотеатрів і театрів, перукарень, стоматології та хімічного чищення через тиск з боку виробничих витрат. Натомість надалі сповільнювалися темпи зростання цін на туристичні послуги. Певний стримуючий вплив на ціни в цій групі товарів мала також зміна структури споживчого набору.
Значно знизилися темпи зростання цін на непродовольчі товари (до 0,1% р/р). Сповільнилося, зокрема, подорожчання електроніки, побутової техніки та поглибилося падіння цін на одяг і взуття. Проте вищими темпами зростала вартість меблів та домашнього текстилю під впливом подорожчання деревини та бавовни у світі.
Стрімко прискорилося зростання цін на сирі продукти харчування (до 13,6% р/р)
Така динаміка може пояснюватися підвищенням витрат бізнесу на сировину та енергоносії. Зокрема, швидшими темпами дорожчали крупи. Збільшилася вартість молока та м’яса, у тому числі через складну ситуацію у тваринництві. Крім того, стрімко прискорилося подорожчання овочів борщового набору з огляду на скорочення пропозиції та зростання вартості зберігання овочів. Дорожчала теплична продукція. Сповільнилося й падіння цін на цитрусові, а ціни на огірки та помідори знову почали зростати.
Проте надалі дешевшали яйця через поступове розширення пропозиції. Знижувалися й ціни на цукор – завдяки високому урожаю цукрових буряків. Ціни на яблука залишалися суттєво нижчими, ніж торік, під впливом високого врожаю у 2021 році.
З усього переліченого Нацбанк робить висновок, що інфляція в січні не змінилася, порівняно з попереднім місяцем, проте інфляційний тиск залишається значним.
Як банки захищають кошти у випадку екстрених ситуацій?
Окрім інфляційних процесів, люди остерігаються, що у випадку бойових дій їхні гроші пропадуть у банку. Послухаймо думки експертів.
Як розповів у коментарі “Сьогодні” член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, великі суми коштів ніколи не перебувають у готівці в банківських відділеннях чи навіть сховищах.
Більша частина різноманітних активів банку знаходиться на електронних рахунках, і та готівка, яку ви принесли до банку, потрапляє до його сейфу і у відповідні періоди інкасується Нацбанком.
Банк у своєму сейфі тримає лише необхідну суму для підкріплення своїх кас та банкоматів.
“У випадку будь-яких загострень відбувається інкасація, тобто вивезення каси в сховища, але сума ввезеного буде невеликою, це можна зробити впродовж кількох годин”, – сказав експерт.
Пендзин розповів, що банківська система працювала навіть під час Другої світової війни.
Де розташовані сховища? Як розповів фінансовий аналітик Олексій Лупоносов, адреси таких сховищ приховані і не розголошуються. У них є спеціальна система охорони, а під час відкривання такого сховища усі гроші обприскуються спеціальною фарбою, після чого їх не можна використовувати.
За словами Лупоносова, на випадок надзвичайних ситуацій у Нацбанку є інструкції щодо того, які суми у яких сховищах мають зберігатися.
“Згідно з цією інструкцією, кожен банк повинен мати своє сховище, яке також відповідає стандартам Нацбанку. Прописано навіть якої товщини має бути бетон, якою має бути сейфова система тощо”, – каже аналітик.
Сховища комерційних банків та Нацбанку є в кожному місті, усі вони відрізняються за своєю місткістю.
А як щодо орендованих камер у банках? Якщо ви орендуєте у банку індивідуальне сховище, то ситуація вже зовсім інша. Лупоносов розповідає, що такі сейфи банк не вивозить з місця їх дислокації та не відкриває. Інколи фінустанова навіть не здогадується, що ви зберігаєте у своєму сейфі.
“Індивідуальні сховища – це один із видів бізнесу банків. У випадку війни ці цінності нікуди не вивозять, оскільки ви орендували сейф, але доступ до них буде також обмежений. Тож якщо ви зберігаєте там щось коштовне і хвилюєтесь за це, забрати речі потрібно тоді, коли відділення працює”, – наголосив експерт.
У якій ситуації почнуть вивозити гроші у сховища? Олексій Лупоносов розповідає, що окремий комерційний банк може ухвалити таке рішення в будь-який момент, а от Нацбанк вимагатиме обслуговування клієнтів до останнього.
Аналітик наголошує, що наразі тенденції до згортання банківської діяльності немає, і можна відстежувати лише те, що певні фінустанови обмежили зняття готівки зі своїх банкоматів для клієнтів інших банків.
Це було зроблено тоді, коли українці почали масово забирати гроші з рахунків, і банки не хотіли, щоб чужі клієнти залишили їхніх клієнтів без готівки.
Ольга КУШНЕРИК
