Повідомити новину

Поширити:

У разі будь-якої оборудки із землею виникає питання встановлення меж земельної ділянки. Не обійтися без цього під час розподілу успадкованої землі, наприклад, декількома власниками. Виникає потреба у встановленні меж під час буріння свердловин, проведення будівництва на земельній ділянці. Ну і, звісно, у разі межових спорів із суміжними землевласниками чи землекористувачами або ж пошкодження або втрати раніше встановлених межових знаків. Що робити і куди звертатися?
Уся земля в Україні підлягає обов’язковій реєстрації в Державній службі України з питань геодезії, картографії та кадастру. Окрім права власності, кожна земельна ділянка має свої характеристики, до яких невід’ємно належать її межі.
Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) – визначення за допомогою геодезичних пристроїв місцезнаходження поворотних точок меж земельної ділянки та їх закріплення межовими знаками.
Зверніть увагу: встановити  межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) можливо  за наявності розробленої та затвердженої: технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); технічної документації із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок; або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (оренду).
Встановлення меж земельної ділянки охоплює  чотири етапи. Спочатку слід укласти договір із землевпорядною організацією на складання технічної документації для встановлення меж земельної ділянки. Для цього треба звернутися до будь-якої землевпорядної організації та укласти з нею договір на складання технічної документації для встановлення  меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). З переліком суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги, можна ознайомитися у Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Для укладення договору необхідно надати наступні документи: копію документа, що посвідчує особу та реєстраційного номера облікової картки платника податків; копію документа, що посвідчує право власності на нерухоме майно, що розташоване на цій земельній ділянці (за наявності); копію документа, що посвідчує право власності (користування) на земельну ділянку (за наявності); рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади про надання дозволу на відведення земельної ділянки у власність або користування з викопіюванням, на якому зазначене її місце розташування.
Вартість та строки встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) встановлюються договором  з урахуванням складності землевпорядних робіт та інших факторів, які мають бути відображені в договорі.
Другий етап це – підготовчі роботи. Інженери-землевпорядники  проводять збір та аналіз наявної документації із землеустрою, правових підстав надання земельної ділянки у власність (користування), відомостей про наявність спірних питань щодо меж земельної ділянки, даних Державного земельного кадастру тощо.
Після цього розпочинають топографо-геодезичні роботи, виконання геодезичних зйомок на місцевості для визначення поворотних точок меж земельних ділянок та встановлення межових знаків.
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснює землевпорядна організація у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноважених ними осіб (пункт 3.12 Інструкції про встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.
Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріпленням межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснює виконавець завчасно, не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Повідомлення про дату і час проведення робіт надсилають власникам (користувачам) рекомендованим листом, кур’єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію такого повідомлення.
Власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, місце проживання яких невідоме, повідомляють про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.
Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у  випадку їх нез’явлення, якщо вони були належно повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається в акті приймання-передачі межових знаків на відповідне зберігання.
Зверніть увагу: непогодження сусідами меж земельної ділянки не є підставою для прийняття рішення органами місцевого самоврядування про відмову у затвердженні технічної документації на земельну ділянку та відмови у передачі такої земельної ділянки у власність заявника.
Після закріплення земельної ділянки межовими знаками земельної  ділянки складають акт-приймання передачі межових знаків на зберігання.
Завершальний етап – камеральні роботи. На цьому етапі землевпорядна організація складає та оформлює технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.