Повідомити новину

Поширити:

Загиблій уже однаково – від свавілля болить живим… Десятого січня Вища рада правосуддя притягнула до дисциплінарної відповідальності чортківського суддю Василя Парфенюка. Справа стосується резонансної ДТП, в якій загинула жінка, й досі за це ніхто не покараний.

 

Водій – п’яний. Тіло потерпілої збирали по дорозі

 

Аварія сталася вночі 13 вересня 2020 року. Молодий житель Чортківщини на батьковій машині «Ауді» біля села Ягільниці скоїв наїзд на 50-річну жінку, від чого остання загинула на місці. Від удару потерпілу розірвало на шматки, нутрощі опинилися на придорожніх кущах, частини тіла були і в салоні автівки. Моторошна картина… Спрацювали подушки безпеки, від чого травмувався водій, машина злетіла в кущі.

Що загибла робила у нічну пору на дорозі, біля якої поблизу не було ані хат, ані крамниць чи інших закладів? Казали, що жінка – безхатько, й біля села її бачили неодноразово. Чому вона тут блукала, навіть посеред ночі, досі невідомо.

Водій зазнав найвищого стресу – не треба й пояснювати чому. Але тут же з’ясувалося, що юнак був нетверезим – у чортківській лікарні встановили, що у його крові 1,74 проміле алкоголю (норма – 0,2 проміле).

Відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 286 ККУ (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, – карається позбавленням волі від трьох до восьми років).

 

Кримінальне провадження закрили. Водія навіть не притягнули до відповідальності за нетверезу їзду

 

Розслідування проводили у  підрозділі обласної поліції, який спеціалізується на ДТП. І ось 31 грудня 2020 року заступник начальника відділу РЗСТ СУ ГУ НП в Тернопільській області О. Марченко ухвалив рішення про закриття зазначеного кримінального провадження – за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Тобто криміналу не знайшли і справу закрили за якихось три з половиною місяці  – доволі короткий термін, зважаючи на те, що розслідування аналогічних справ розтягується навіть на роки – у зв’язку з довготривалістю експертиз.

Водночас до чорківської поліції скерували матеріали для притягнення водія до адміністративної відповідальності – за керування у нетверезому стані. 8 січня 2021 року складено протокол про адміністративне правопорушення й скеровано на розгляд суду.

Розглядати адмінпротокол випало судді Чортківського райсуду Василю Парфенюку. У судовому засіданні 28 січня 2021 року суддя встановив, що водій на судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив. Суддя також встановив його вину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. А далі дійшов висновку про те, що позбавлений можливості своєчасно розглянути справу, з’ясувати обставини та притягнути порушника до адміністративної відповідальності – у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП. Відтак у резолютивній частині постанови вказано: «Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити у зв`язку з закінченням строку, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення. Постанова остаточна, оскарженню не підлягає».

Отже, водій, який п’яним збив людину на смерть, вийшов сухим із води. Але реєстр судових рішень, а надто справи, які закриваються за сплином часу, постійно моніторять громадські активісти. Вони й натрапили на згадану постанову й створили резонанс у публічному просторі. Більше того, адвокат Майдану Роман Маселко звернувся до Вищої ради правосуддя про притягнення до відповідальності судді Парфенюка. Спочатку заяву не приймали, аргументуючи нібито недостатністю доказів вини судді, але згодом таки прийняли. Також звернувся з аналогічною заявою прокурор області Миколайчук. Відразу після винесення скандальної суддівської адмінпостанови у прокуратурі області заявили про те, що постанову про закриття кримінального провадження скасували й відновили досудове розслідування. До слова, досі у реєстрі немає жодної справи (крім уже згаданої – про адмінправопорушення) за прізвищем водія, який вчинив аварію, а це означає, що до суду кримінальна справа так і не дійшла. (Хоч реєстр знеособлений, є можливість за допомогою сайту судової влади це визначити).

Задля справедливості – є аварії з фатальними наслідками, в яких водій невинний. Ніч, траса, дозволена швидкість і врапт – силует людини. Тверезий-нетверезий, гальмуй-не гальмуй – найгіршого просто не уникнути. Ніколи не забуду подію з початку 2000-х. Осінній досвіток – десь п’ята година. Безпросвітна темінь, львівська траса поблизу с. Озерної. Їду до Львова, переді мною «дев’ятка», дистанція десь п’ятдесят метрів. Раптом скрегіт гальма, звук удару, людина під колесами «дев’ятки». Мигалки «швидкої», поліції, біле простирадло на людині. Водій у розпачі тримається за голову. Згодом з’ясувалося, що під колеса кинувся зовсім оголений чоловік – раптово вибіг із кущів. Він з місцевих, психічно нездоровий. Я досі дякую Вищим силам, що не мою машину обрав чоловік, що стала очевидцем, а не знаряддям цього польоту у потойбіччя…

 

Суддя мав усі шанси уникнути неприємностей

 

Отож щодо кримінального провадження однозначних висновків робити не випадає. А справа про адмінправопорушення – це очевидне свавілля (таке випливає із висновків Вищої ради правосуддя). Цікаво, що суддя мав усі шанси уникнути неприємностей – термін притягнення до відповідальності три роки з моменту вчинення проступку. Оскільки постанова датована 28 січня 2021 року, справу ж судді розглянули 10 січня цього року – фактично залишалося два тижні до сплину терміну.

 Відразу зауважу, що таку тривалість нерозгляду у Вищій раді правосуддя пояснюють зміною законодавства – дисциплінарні провадження припинили розглядали у зв’язку з набуттям чинності 5 серпня 2021 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя». Власне, дисциплінарних інспекторів так і обрали й нічого не робили. Й взагалі Вища рада правосуддя була майже бездіяльною з певних причин, але це потребує окремого висвітлення. Наприкінці жовтня минулого року набув чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів», й тут заворушилися.

 

Що вирішили у Вищій раді правосуддя?

Справу Парфенюка розглядали у відеорежимі із суддею та представником обласної прокуратури. Суддя заперечував будь-які порушення, зокрема, стосовно строків. Закон передбачає терміни притягнення правопорушника упродовж трьох місяців після закриття кримінального провадження. Суддя ж стверджував, що йому не надали постанову про закриття кримінального провадження, а витребувати докази суперечило б вимогам закону, оскільки у справах про адміністративні правопорушення суд не вправі збирати докази за власною ініціативою на підтвердження винуватості особи, такі дії будуть свідчити про порушення права особи на справедливий судовий розгляд. З цим не погодилися представники Вищої ради правосуддя, акцентуючи на тому, що суддя не з’ясував, чи витребувано необхідні додаткові матеріали, не надав оцінку наявним у справі доказам закриття кримінального провадження, не з’ясував обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

І друга складова проступку – суддя розглянув справу у відсутності порушника. Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Таких даних у матеріалах справи немає.

Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила: «Притягнути суддю Чортківського районного суду Парфенюка Василя Івановича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

Рішення може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»».

Нібито й незначна покара, але сам факт оголошення догани у біографії судді – неприємна річ.

До речі, у Вищій раді правосуддя нарешті почали створювати інститут дисциплінарних інспекторів й приймають документи на 24 посади інспекторів, а також на голову служби та його заступника. Від інспекторів залежатиме очищення суддівського корпусу та притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності. У конкурсній комісії з відбору кандидатів вирішальний голос матимуть міжнародні фахівці.

 

Ольга КУШНЕРИК