Повідомити новину

Поширити:

Вони залишають за собою випалену землю. Знищено 202 школи, 34 лікарні, понад 1500 житлових будинків. Зовсім без світла, води, тепла – понад 900 наших населених пунктів. Мільйони людей залишилися без газу. Як зауважив радник глави Офісу Президента Михайло Подоляк, російська армія – це варвари, які не вміють воювати проти військових, зате знаються на тому, як вбивати мирних громадян.

Але це безмірно велике зло буде знищене і покаране. Без пафосу –  ми це знаємо і відчуваємо серцем. Військові експерти, які керуються більш матеріальними категоріями, теж бачать безславний кінець орди – Росія, яка запустила маховик м’ясорубки, перемеле сама себе, бо не по зубах їй Україна.

Історики, зокрема Ярослав Грицак, дають визначення війні – українська вітчизняна війна. Бо воює уся країна – від Львова до Харкова, від Чернігова до Києва. А ще фахівці чітко характеризують: в Україні уже не народ, а нація. Це нове суспільство громадян, свідоме у своїх правах і обов’язках, яке любить Батьківщину, а не владу.

Вижити, перемогти і зберегти це прекрасне відчуття братерської спільноти між українцями, і постане на мапі світу держава, якій не буде рівних. Зараз – кривавий переддень, хтозна ще скільки буде пролито праведної української крові, скільки цвіту нації буде покладено на вівтар. Стара Європа, яка століттями будувала демократичне суспільство, скромно посунеться. Бо ми завоюємо своє найвище право, не відрубуючи голови правителям (як це було в історії Європи), а знищивши велетенську орду.

У стані, як писав Тарас Шевченко, «не їсться, не п’ється, і серце не б’ється», українці зараз воюють з ворогом. Військове полотно строкате, змінюється щодня. Столиця готова до рішучої відсічі. У лави тероборони вступили тисячі найкращих. Серед моїх фейсбучних київських друзів у військовій формі відомий медіаюрист Олександр Бурмагін, журналіст Максим Буткевич, адвокати-правозахисники Майдану Олег Веремеєнко, Анна Закревська й багато інших. Люди, які були носіями демократичних ідей у мирний час, змінювали країну поштовхом до реформ, стали у перші ряди на війні.

Передмістя столиці стали гарячими точками на мапі війни. Гостомель, Бородянка, Ірпень, Буча… Тут тривають запеклі бої. Знищені дощенту прекрасні міста, їхні мешканці добами у холодних підвалах – під завалами. Під шквалом обстрілів їх неможливо евакуювати – орда порушує усі домовленості про гуманітарні коридори. Мера Гостомеля Юрія Прилипка просто застрелили, коли він роздавав людям хліб і ліки. У Макарові кинули бомбу на хлібозавод. На Житомирщині знищили церкву – історичну пам’ятку. Варвари, яким не буде прощення. Вони наразі не зважають ні на Гаагу (суд ООН відбувається без російської сторони), плювали на приписи Європейського суду з прав людини, якими заборонено бомбування мирного населення. Варвари не знають, що таке не можна…

Жертви серед жінок, дітей, старих людей, втрачені домівки… Сотні тисяч людей рятуються від обстрілів евакуацією. Уже більше 1,7 млн біженців виїхали з України, з них більше мільйона — до Польщі. Сотні тисяч людей перемістилися в західні області. Ось така зараз зболена Україна…

В ніч на понеділок ворог обстрілював Суми – житловий сектор. Загинули щонайменше семеро дорослих і двоє дітей. Звикнути до такого просто не можливо. Читаю пост у стрічці новин знайомої із Сум: «Для тих, хто хвилюється, – Суми вистоять. Для тих, хто бажає мені терпіння, – я нічого терпіти не збираюся». І це пише людина після ночі обстрілів… Ось такі українці.

Ворог зазнає втрат, деморалізований, бо у жовторотих солдатиків, яких посилає Росія на смерть, є очі та вуха. «Зомбоящик» тут не працює, вони бачать руїни, лихо, яке накоїли, а головно – лють і ненависть в очах українців, навіть в окупованих населених пунктах. Херсон, Каланчак, Нова Олексіївка й багато інших міст, сіл безстрашно проводять мітинги під українськими прапорами. Горді херсонці не взяли з рук окупанта подачки у вигляді гуманітарної допомоги. То як не захоплюватися, як не обожнювати наших прекрасних людей?..

Аналітики, які передбачають поразку Росії, однією з головних причин вказують непереможний дух українців. Кажуть, що, власне, і сама армія агресора не така страшна, але «дуже довга». Нам вистачить мужності і терпіння знищити її до самого хвоста.

Навіть росіяни – публічні люди на своїх ютуб-каналах не можуть змовчати про безперспективність та марність війни. На окупованих територіях агресор нічого не зможе вдіяти, бо підкорити українців неможливо.

Переговорний процес поки що виглядає безперспективним, бо, як наголошує Президент України, ми ніколи не погодимося на умови, зокрема, визнати сепаратистські республіки та відмовитися від Криму.

Світ нам допомагає в усьому. Але навідріз відмовляється у головному порятунку – закрити небо. Варвари користають цим, нещадно обстрілюючи з неба. США, Європа бояться втягнутися у війну, хоч дуже того соромляться. У якості сатисфакції за цю свою слабкість нещадно обкладають Росію санкціями. Дійшло навіть до найголовнішого – енергоресурсів – ЄС має намір скоротити залежність від російського газу майже на 80% вже цьогоріч. А загалом за масштабами накладених санкцій Росія випередила навіть Північну Корею. Ворог економічно слабне – це нам дуже на руку.

Дуже хочеться (за це моляться усі українські матері), щоб диявол забрав із землі свого кремлівського виплодка. Історики знають, що почасти результат війни залежить не від масштабних битв, а ось таких несподіваних, на кшталт згаданого, поворотів.

І насамкінець, навіть астрологи на боці українців. Хоч передбачення у багатьох людей викликають скепсис, але чому б не порадіти, якщо нам пророкують беззаперечну перемогу.

Ось прогноз найпопулярнішого астролога світу – Анжели Перл із Австрії (півтора мільйона підписників на Ютубі). Вона з України, у Києві залишилися родичі. Так от, вона пише, що після 12 березня настане спад війни, і російські війська відступлять. А затемнення 30.04 змінить усю країну – єднання буде таким, що жодна країна світу такого не бачила. На відбудування знадобиться 3 – 5 роки, але це буде нова, дуже сильна держава!!! Україна перебуває у знаку Тільця в Урані. А Уран – це незалежність. Тому Україна завжди буде незалежною. Це її суть, її ДНК.

 

Ольга КУШНЕРИК