Повідомити новину

Поширити:

Бо, якщо дійде до поділу спільного майна, не обберетеся проблем – межа між спільно нажитою і приватною власністю тонка, а судова практика неоднозначна.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Як розділити майно після розлучення?
Ось що радять фахівці системи безоплатної правової допомоги. Основна ідея поділу майна полягає у припиненні режиму спільності й виникненні на його основі режиму роздільності майна. Кожен із подружжя після поділу майна стає власником тієї чи іншої речі або сукупності речей і не пов’язує свої дії щодо володіння, користування та розпорядження майном з іншим із подружжя. Межа між спільно нажитою і приватною власністю одного з подружжя дуже тонка, а судова практика щодо цього питання доволі неоднозначна.
Як вирішують спірні питання під час поділу майна?
Якщо подружжя не дійшло згоди щодо розміру належних їм часток або способу поділу спільного майна, то спір вирішується у судовому порядку. При поділі майна слід, передусім, визначити його предмет, тобто те майно подружжя, яке підлягає поділу. У разі поділу майна подружжя мають враховувати три категорії об’єктів: речі (окрема річ або сукупність речей), які належать подружжю на праві спільної сумісної власності; кредиторські вимоги подружжя (право вимоги за договором позики, купівлі-продажу тощо, коли подружжя виступає як кредитор і вправі вимагати повернення боргу, передачі речі тощо);  боргові зобов’язання подружжя (зобов’язання, за якими подружжя виступає як боржник і зобов’язане повернути борг, повернути або передати річ тощо).
Поділ майна здійснюється з урахуванням вартості речей, які належать подружжю на праві спільної власності, а також розміру їх кредиторських вимог та боргових зобов’язань.
Яка позовна давність подачі заяви про поділ майна?
До вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність строком 3 роки (відлік починається з моменту порушення права одного із співвласників іншим, а не датою розірвання шлюбу).
Майно осіб, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу, набуте під час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності.
Головна порада від юристів: у шлюбі не купуйте майно на одного із подружжя. «Плюс» від того лише один: у договорі вказаний один власник, він зареєстрований в Державному реєстрі речових прав, а тому й податкові та інші органи дізнаються з реєстру про одного власника. «Мінусів» значно більше. Так, у разі розлучення, якщо подружжя не визначає долю такого майна шляхом укладення договору поділу спільного майна або іншими цивільними договорами, то у вказаного в документах власника залишається ілюзія, що він є єдиним власником. А потім дивується, чому через 10 років у разі продажу майна нотаріус вимагає згоду від іншого із колишнього подружжя. Доводиться розшукувати колишнього, вмовляти дати згоду й, можливо, сплатити йому відступні.
У разі смерті нетитульного власника (не записаного в договорі) теж виникає проблема.
Отож, юристи радять: купуйте одразу на двох, в рівних частках, або якщо вважаєте їх не рівними – купуйте не в рівних частках, а відповідно до «внеску», та вказуйте у договорі, що такі частки будуть особистими кожного з вас.
Укладайте шлюбні договори, у яких, зокрема, фіксуйте, кому належатиме майно, що набувається, і чи потрібна на це згода іншого з подружжя. Укладайте договори поділу спільного майна подружжя у шлюбі або якнайшвидше після розлучення. У випадку розлучення розглядайте варіанти з укладенням договору про припинення права на аліменти у зв’язку з передачею об’єкта нерухомого майна.