Суддям зменшать зарплату. Вони погрожують Конституційним Судом

Нова розрахункова величина для визначення базового розміру посадового окладу судді, запроваджена Держбюджетом – 2021, містить ознаки посягання на гарантії суддівської незалежності. Про це йдеться у відкритому зверненні Правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування України до Голови Верховного Суду Валентини Данішевської.
Річ у тім, що 1 січня 2021 року набув чинності Закон України  «Про Державний бюджет України на 2021 рік», яким запроваджено нову розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді, що, власне, судді і розцінюють дискримінаційним. Вони стверджують: вказане запровадження містить ознаки посягання на гарантії суддівської незалежності. Згідно з статтею 130 Конституції України та частиною 2 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року суддівська винагорода регулюється законом про судоустрій та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня – 2270 гривень.
Разом з тим, у вищевказаній статті запроваджено нову правову категорію під назвою «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня»  у розмірі 2102 гривні.
З наведеного вище вбачається, що положення статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо запровадження величини «прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» не відповідають нормам Конституції України та нормам спеціального Закону № 1402, йдеться у зверненні.
Наголошується, що відокремлення базового розміру посадового окладу судді місцевого суду від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, і встановлення нового прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня, фактично є завуальованим та прихованим зменшенням суддівської винагороди, а також спробою регулювання її розміру на власний розсуд виконавчою і законодавчою гілками влади, які кожного року можуть змінювати її за власною ініціативою без будь яких обґрунтованих на те підстав, таким чином застосовуючи фінансовий вплив на суди та суддів, чим порушувати їх гарантії
незалежності.
Правління Асоціації просить терміново скликати Пленум Верховного Суду, на якому розглянути питання звернення із поданням до Конституційного Суду України щодо конституційності абзацу п’ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» в частині запровадження нової розрахункової величини для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Нагадаю, нещодавно на тлі обговорення у ЗМІ відпочинку голови Конституційного Суду Тупицького та його сім’ї в ОАЕ стало відомо про його зарплату за грудень минулого року – 433 тис. 538 грн.
Ольга КУШНЕРИК