Позичив долари чи аргентинські песо?

Кажуть, позичиш гроші – наживеш ворога.  У судових залах час від часу тривають баталії, які вкотре підтверджують цю народну мудрість. Доходить навіть до анекдотичного й трагікомічного. Скажімо, позичкодавець стверджує про борг в американських доларах, а позичальниця наполягає, що прийняла позику в … аргентинські песо.
Нещодавно таку справу розглянули у Підволочиському райсуді. Суперечка точилася навколо валюти. Позивач вимагав від колишньої співмешканки 8 тисяч 100 американських доларів, і на підтвердження законності вимоги надав суду розписку. Натомість відповідачка навідріз заперечувала про позику доларів, мовляв, отримала вона гроші в іншій валюті – аргентинських песо. На перший погляд, доволі дивно, бо в Україні аргентинську валюту популярною не назвеш. Але…
Ось що пояснила  суду жінка. На початку двотисячних вона з позивачем проживали у Великобританії. В’їхала у цю країну жінка незаконно. У 2004-у їй треба було в Україну. Як повернутися назад? Співмешканці вирішили, що повертатиметься вона через Аргентину – так більше шансів потрапити у туманний Альбіон. Відтак на повернення співмешканець вручив аргентинські песо. Втім, ця затія не вдалася – у Німеччині жінку затримали й депортували в Україну. З цього часу співмешканці не бачилися, їхні стосунки припинилися.
Чоловік повернувся в Україну у 2016 році. Він вимагав від жінки повернення боргу, і під психологічних тиском вона написала розписку.
Про серйозність намірів повернути собі гроші свідчило те, що позикодавець навіть звертався із заявами у поліцію. Щоправда, там відмовили у відкритті кримінального провадження, аргументуючи тим, що це цивільно-правові відносини, які слід з’ясовувати у суді – у порядку цивільного судочинства.
Отож він звернувся до суду. Якщо сама розписка як письмовий документ могла слугувати належним доказом позики, то її зміст викликав різнотлумачення, а відтак сумніви. Зокрема, позичені гроші означено графічним знаком зображення – буквою S із перекресленими лініями. Це загальновідоме позначення американського долара. Проте не лише американську валюту так позначають –  знак $ є грошовим знаком 41 країни. А розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити окрім  умов отримання позичальником в борг із зобов’язанням її повернення, дати отримання коштів, чітко визначену грошову суму, а також інші ідентифікуючі ознаки грошової одиниці.  Отож суд відмовив позивачеві у задоволенні позовних вимог – за недоведеністю.
До речі, за сьогоднішнім курсом валют 100 американських доларів вартує 8327 аргентинських песо. Виходить, що відповідачка визнавала борг лише у сумі приблизно 100 доларів.
Загалом, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Часто люди запитують: якщо гроші позичалися в іноземній валюті, можна через суд вимагати долари або євро чи обов’язково конвертувати у гривні? Свого часу Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.
Для прикладу, у Тернопільському міськрайсуді розглянули справу про повернення позики у доларах та євро. Так от, суд зобов’язав боржника повернути позичене у такій же валюті. А три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов`язання суд порахував у гривнях. (Відповідно до Цивільного кодексу, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.)
Ольга КУШНЕРИК