gazpostach

Максим ЛУЦЕНКО: «Робитимемо все, щоб перемагати в кожному матчі»



Першим новачком БК «Тернопіль» на сезон 2021/2022 став чемпіон України Максим Луценко. Що об’єднує Максима і головного тренера, який баскетбольний шлях вже позаду і які завдання попереду – про це в інтерв’ю клубній пресслужбі.

– Максиме, чи довго ти вагався щодо переходу до БК «Тернопіль»? І що стало для тебе вирішальним у цьому?

– Стати гравцем БК «Тернопіль» мене запросив Дмитро Олександрович. Знаю його давно, з дитинства, ми з одного міста. В нас був один перший тренер. Завжди захоплювався ним як гравцем, ріс на його прикладі і зараз вважаю його молодим і хорошим тренером. Тому коли отримав від нього пропозицію, одразу ж погодився.

Ще один новачок БК «Тернопіль», Ігор Бояркін, теж із Дружківки. Як тобі такий збіг?

– Думаю, так склалися обставини, але мені до вподоби. Я знаю Ігоря – ми  починали разом. Це ж добре, що ми, хлопці з Дружківки, знову разом і підтримуємо один одного. Залишилось тільки перемагати.

– Ти вже почав розповідати про старт своєї кар’єри. Хотілося б дізнатися більше про твій баскетбольний шлях і досягнення.

– Як я вже казав, розпочинав грати в баскетбол у Дружківці, мій перший тренер – Леонід Морозов. Коли вчився в училищі олімпійського резерву, переїхав у Донецьк, де грав за команду першої ліги, а також в команді дублюючого складу. Після розпаду команди я перейшов в «Азовмаш», де провів майже 5 років. З цією командою ми вигравали і «бронзу», і «срібло», грали в Єврокубках, в лізі ВТБ, до речі, з Дмитром Забірченком.
Після того я перейшов до БК «Київ», а звідти – до «Будівельника», де провів 2 роки. Саме на другий рік я вперше став чемпіоном Суперліги з БК «Будівельник».

Після столиці на декілька місяців поїхав до грузинського «Сухумі», де, знову ж таки, грав і Дмитро Олександрович. Потім були БК «БІПА-Одеса», «Київ-Баскет», а звідти – перейшов до МБК «Миколаїв». Хоча з командою «корабелів» ми зайняли лише 7 місце, для мене особисто то був хороший сезон. І минулий сезон я провів у БК «Прометей», де додав уже друге чемпіонство до своїх здобутків.

– У БК «Прометей» ти вже не отримував бажаних хвилин на майданчику, як думаєш, чому так склалося?

– Коли я переходив до БК «Прометей», розумів, що це зовсім інший клуб, який має великі завдання. У «Миколаєві» був одним із лідерів, а тут будуть серйозніші гравці – легіонери з досвідом НБА та європейських чемпіонатів. Хоча в перших іграх я все ще отримував свій час на майданчику, дуже скоро почалася ротація складу: хтось поїхав, когось підписали, наприклад, Олександра Липового – на мою ж позицію.

Проте головне, що є результат – ми виграли чемпіонат. Тому зараз треба йти тільки вперед до нових перемог вже разом із «Тернополем».

– Який тренер став для тебе визначним у твоїй кар’єрі?

– На початку моєї кар’єри тренером, який повірив у мене, був Звездан Мітрович. Це був мій перший сезон в Суперлізі у складі БК «Азовмаш». Я потрапив до нього з дублюючого складу, з юнацького баскетболу, він багато чому навчив мене і багато чого показав. Тоді я зрозумів, що нічого не знаю в баскетболі і всьому потрібно вчитися спочатку. І скількох молодих гравців він ще відкрив, той же Андрій Агафонов, який грав за БК «Тернопіль» минулого сезону, за часів южненського «Хіміка»…

Звездан Мітрович багато років працював в Україні і допоміг багатьом молодим гравцям. А зараз він підкорює Європу.

Чи стежив ти за тренерською діяльністю Дмитра Забірченка?

– Коли він закінчив грати, то розпочав свою тренерську кар’єру в команді першої ліги в Дружківці. Він «піднімав» там баскетбол, і мені здається, що в нього вийшло, адже команда існує й досі, ще й непогано виступає. Місцева влада нарешті зацікавилася баскетболом, люди почали приходити на ігри. Якщо ж казати про Дмитра Олександровича в Тернополі, то я стежив, як команда розпочинала у вищій лізі. Що я думаю? Молодці, браво! Тоді ж я грав у «Київ-Баскеті», ми приїздили на кубкові ігри до Тернополя, які проходили ще в університетському залі. Ми приїхали повним складом, першу гру впевнено виграли, а другу гру – впевнено програли. Але за результатом двох матчів ми, на диво, пройшли Дмитра Олександровича і його тоді ще просто «льотчиків» [сміється].

А щодо першого сезону в Суперлізі, то були моменти, коли БК «Тернопіль» виходив на 3-те місце в регулярному чемпіонаті. Це заслуговує великої поваги! Команди з солідним бюджетом, як «Прометей», можуть одразу ж претендувати на щось… «Тернопіль» же зміг залишити позитивні враження саме завдяки тренеру та гравцям.

– Як думаєш, який вклад ти зможеш зробити в БК «Тернопіль»?

– Це вже видніше Дмитру Олександровичу, але впевнено можу сказати, що ми будемо виходити на майданчик і робити все можливе й неможливе для того, щоб перемагати в кожному матчі та радувати наших фанатів.

Я хочу, щоб люди приходили на ігри і, хоч команда й нова, вболівали кожен матч. Щоб усі знали, що в Тернополі є баскетбол!

 








Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*