gazpostach

Екологічно чистий сад Данила Драпали

У селі Чагарі Збаразькі живе садівник від Бога – Данило Йосипович Драпала, рідні та друзі називають його люб’язно Данко. Від весни до осені займається він садівництвом… Та так, що кожному, хто приїздить до Данила Йосиповича, аж дух перехоплює. Усе обійстя доброго господаря та такої ж роботящої його дружини Зіновії Іванівни потопає у квітах.

Зараз, наприклад, цвітуть чорнобривці, троянди,  гібіскуси. Про гібіскуси господар говорить окремо. Вони  ростуть і кущем, і деревцем. А які великі квіти мають!

У цьому ви можете переконатися, побачивши фото дідової правнучки Аріни поряд з квіткою. Що величина квітки, що Арінкина голівочка – одного розміру…

Допомагають Данилу Йосиповичу та  Зіновії Іванівні сини Йосип та Петро, а також невістки Люда і Люба, внуки Марійка, Надійка, Данило, Микола.

  • Вони з нами не живуть, – каже Зіновія Іванівна, – але приїжджають, допомагають. Ми ж уже не молоді – мені 72, Данкові – 74. До того ж, він під час Революції Гідності переніс інфаркт.

Данило Йосипович – патріот України, коли побачив розстріли на Майдані, почав багато курити, нервувати, от серце і не витримало.

– До хвороби, – каже Данило Драпала, – я і свій сад плекав, і людям допомагав – кому дерева обрізати, кому нащепити. І тепер щеплю, коли хто попросить, але обрізати вже не можу. Але як виходжу в сад, бачу, як він цвіте, а у ці дні рясно плодоносить, то душа радіє, заспокоюється, і дерева мої наче повертають мені роки та здоров’я.

Родина Драпал продала корову, тримають тепер тільки кури та качки. А ще біля хати у них – понад гектар землі. А на ній і город, і садок. Є уся своя городина – картопля, огірки, помідори. Все екологічно чисте, адже господар не застосовує жодної хімії.

У його саду закінчився збір смородини, аґрусу, триває ще збір малини. Достигли груші, абрикоси, персики, сливи, яблука понад 40 сортів – літні, осінні, зимові, колоновидні. Добрий господар навіть має яблуні, що не цвітуть, а плоди дають смачні, щоправда, без кісточок.

– Навесні люди приїздять до мене, купують щепи, – каже пан Данило, – бо знають: який сорт хочуть – такий і отримають.

– Невістка Люба, я, внучка Марічка збирали цього року малину, – каже Зіновія Іванівна, – усі, як можемо допомагаємо Данилу Йосиповичу. Бо знаємо, як він любить свій сад. Боронь Боже якусь гілочку зламати – не знаємо, куди очі дівати. Але те захоплення того варте. Особливо, коли бачиш, як сад цвіте, плодоносить, як зацвітають троянди – білі, жовті, червоні, рожеві, кущова декоративна японська айва, яблуня-райка…

Заради такої красоти і варто жити, каже добрий господар з Чагарів Збаразьких Данило Йосипович Драпала.

Галина ВАНДЗЕЛЯК







Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*