Повідомити новину

Поширити:
Війський з позивним “Барні” за освітою він фельдшер, в АТО був медиком, а у 18 році пройшов курси у Житомирському військовому інституті і перекваліфікувався.

Сьогодні є найкращим оператором БПЛА і служить у 44-ій артбригаді імені Данила Апостола, пише 20 хвилин Тернопіль. 

Медичний рюкзак завжди при ньому, за необхідності може надати вчасну долікарську допомогу, та його стихія — небо.

У збройних силах служить ще з 15 року. 

Повномасштабна війна для Барні почалася, коли він в Києві був на чергуванні у лікарні. Цей день вважає найважчим, бо не зміг одразу ж стати в стрій, не міг залишити хворих.

“Коли закінчилася зміна, ми з другом пішли в військкомат, але він переїхав, остерігаючись артобстрілів, — пригадує Барні. — Ми вирішили йти в Ірпінь, де почалися вуличні бої і допомагали там”.

Хлопці пройшли 47 кілометрів пішки до найближчої бригади. Ішли 12 годин. Без підготовки добряче виснажилися. Та ввечері вони уже виконували свої обов’язки. Це були чи не найгарячіші точки бойових дій на той час.

Тоді ж почалася його активна участь у війні. У перші дні вважався як медик волонтер. Лише через тиждень йому запропонували вакансію оператора БПЛА у Тернопільській артбригаді. Іншими словами — пілот безпілотника.

“Знаходимо позиції ворога, його техніку, артилерію і передаємо фото з координатами, прив’язкою на місцевості нашій артилерії для того, щоб нанести вогневі ураження, — розповідає про свої обов’язки військовий. – Наша техніка українського виробництва, на озброєнні з 15 року і нас нею забезпечує держава. Були аналоги з інших країн, щоправда, вони давали старі зразки, які поступалися нашим, сучасним. Українська техніка в рази краща”.

Знаючи, що артилеристи люблять техніку називати іменами жінок, запитуємо про оригінальні назви для цих апаратів. Та, як виявилося, усі літаки тут — «Фурії». Так їх назвав виробник.

Цікаво, що «Фурія», яка має розмах крил два метри, здатна за один політ виявити кілька десятків цілей, а відстані може долати і до 40 кілометрів.

Наступальні дії ворог переважно проводить вдень, тому й випускають «Фурію» у світлу пору, щоб швидше виявити агресивні ворожі засідки. Вночі вона теж здатна «побачити» мішені. Та лише через тепловізор. Видно тепло людей і техніки. Окрім цілей «Фурія» фіксує і роботу нашої артилерії. Всі дані про влучання передаються в штаб, там уже ведеться загальна статистика.

На запитання наскільки точними є наші обстріли оператор розповів, що чим далі, тим більше влучань.

“У нас на озброєнні нещодавно з’явилися снаряди «Ескалібур», — веде далі співрозмовник. — Ми даємо точні координати на техніку, а він наводиться автоматично, оскільки оснащений спеціальними системами. Це допомога з-за океану. Калібр «Екскалібура» – 155 і він підходить для гаубиць «М-777».

Для влучного пострілу необхідно лише знати координати цілей, а не підсвічувати її лазером. Тому не дивно, що ворог полює на наші БПЛА.

“Їх збивають зенітно-ракетними комплексами, — каже Барні, — Але, враховуючи статистику, в нас найменше збитих безпілотників. Може це везіння”.

До речі, усю цінну інформацію «літачки» завжди встигають передати на пункт керування.

За словами командира Барні – природжений пілот безпілотника, а те, що він ще й медик – додатковий бонус для їхньої команди.

За час служби Барні нагороджений відомчими та державними відзнаками. Зокрема “За зразкову службу”, орденом “Відвага і честь”, медалями “За оборону України” та за сприяння військовій розвідці.