19 жовтня апостола Фоми: історія свята, значення, традиції та заборони

У складні періоди життя, коли тяжкий тягар проблем і переживань провокує відчай та зневіру, християни моляться апостолу Фомі.

Також до нього звертаються тоді, коли просять здоров’я для себе та для своїх близьких. Особливу силу такі молитви мають 19 жовтня, в День пам’яті апостола Фоми.

Цей святий найбільш відомий широкому загалу як Фома Невіруючий. Зі слів Іоанна Златоуста, Фома спочатку видавався слабшим у вірі в порівнянні з іншими наближеними до Ісуса Христа учнями. Але згодом він став найгарячішим проповідником Христового вчення. Зі своєю місією апостол дістався аж до Індії, по дорозі навернувши до християнства багато народів.

Хто такий апостол Фома

До зустрічі з Христом Фома був рибалкою і моряком. Він наймався на торговельні кораблі і цим заробляв собі на існування. Але молодого чоловіка завжди хвилювала не лише матеріальний бік життя. Він гостро відчував несправедливість та недосконалість світу, в якому жив. Багато питань без відповідей виникало у Фоми. Його душа прагнула і чекала істини, яка мала стати справжнім сенсом життя.

Одного разу Фома почув про Христа. Люди розповідали, що той творить дива і мудрий, як Соломон. Незабаром Фомі пощастило познайомитися з Ісусом. Він одразу став палким прихильником Божого сина. Відданий своєму вчителю всім серцем, чоловік зайняв своє місце серед найближчих дванадцяти учнів та посланців Ісуса Христа. Він став восьмим апостолом.

Коли Фома приєднався до обраних, він був схильний до меланхолії, але спілкування з Ісусом та іншими апостолами в значній мірі позбавило його від цього хворобливого стану.

Серед усіх апостолів Фома вирізнявся аналітичним складом розуму, найкращим інтелектуальним розумінням Христа та здатністю гідно оцінити його особистість.

Фома став одним з найвідданіших учнів Христа. В Євангелії від Іоанна розповідається, що коли Христос збирався в останній раз до Єрусалиму, де, як було відомо, на нього збиралися напасти вороги, то апостоли дещо розгубилися. Тоді саме святий Фома закликав їх йти за вчителем до кінця, і, якщо знадобиться, померти разом з ним.

Як і кожна жива людина, апостол мав свої недоліки. Незважаючи на абсолютну щирість та правдивість, Фомі були властиві також підозрілість та песимізм. Він уже майже втратив віру в людей на час знайомства з Христом. Та Ісусу дуже подобався Фома як чесний скептик, і вони часто вели удвох довгі бесіди.

Маючи критичний склад розуму, Фома не повірив на слово, почувши про воскресіння Христа. Його не було серед десяти інших апостолів під час появи їхнього Вчителя, який воскрес після смерті на хресті. Фома сказав, що не повірить у цю звістку, доки сам не побачить на руках живого Христа рани від гвіздків. Він завжди хотів мати реальні докази, бо це було основою його віри.

На восьмий день після розп’яття Христос з’явився перед своїми учнями, з якими був і Фома. Побачивши на власні очі рани Ісуса та навіть маючи змогу доторкнутися до них, Фома беззаперечно повірив у Христове воскресіння.

Можна стверджувати, що особистість Фоми уособлює незвичну раціональну та інтелектуальну складову віри в Бога. Це наочний приклад благочестивого скепсису, що приносить свої унікальні плоди.

З того часу Фома став невтомним християнським проповідником. По жеребу, який кинули апостоли, йому випало відправитися до Індії, щоб нести Христове слово іншим народам. Індією в ті далекі часи називали всі південні країни Азії.

Апостол Фома почав проповідувати в Палестині, Месопотамії, Парфії, Ефіопії та Індії, засновуючи там християнські церкви.

Багато поневірянь довелося йому зазнати протягом життя. Та ні жорстокі катування, ні в’язниці не послабили гарячу віру апостола.

Загинув Фома від руки правителя індійського міста Меліпур, дружину та сина якого йому вдалося навернути до християнства. Розгніваний правитель наказав ув’язнити апостола та піддати тортурам, а потім засудив до страти. Фома прийняв мученицьку смерть — його закололи списами.

Дотепер нащадки давніх християн Індії називають себе християнами апостола Фоми і вважають цього святого засновником своєї церкви.

Як відзначати день апостола Фоми

19 жовтня священники радять обов’язково прийти до церкви. Варто помолитися за здоров’я всіх рідних і близьких, за зміцнення віри, попросити святого наставити на праведний шлях і допомогти відректися від гріховних бажань. Цього дня рекомендується причащатися та сповідатися. Багато людей у це свято просто читають молитву Фомі. Саме апостол Фома допомагає людям відкривати для себе віру та ставати добрішими.

В Україні здавна існують народні традиції цього свята. У давнину вірили, що в цей день необхідно проявити бережливість і обов’язково наповнити своє господарство запасами. Вважалося, що Фома особливо прихильний до дбайливих людей, а ось марнотратних та недолугих, навпаки, недолюблює.

19 жовтня господарі займалися підбиттям підсумків року та підраховували свої прибутки. Коли комори наповнювалися врожаєм, люди йшли до церкви, щоб подякувати Богу та поставити свічку апостолу Фомі. 

Що не можна робити на Фоми

У день апостола Фоми існують також і деякі заборони. Наприклад, категорично не можна брехати. Святий ненавидів брехню, тому ті, хто бреше 19 жовтня, можуть мати серйозні негаразди.

Також не бажано переїдати. Цього дня треба надавати перевагу простій та корисній їжі.

Не можна лаятися та лихословити. Вважається, що лихі слова і такі почуття, як заздрість, злість чи ненависть призведуть до появи невдач та хвороб. Саме тому в день святого Фоми треба бути особливо добрим та привітним з оточуючими.

Не варто брати та віддавати борги. Всі свої борги краще віддати до дня Фоми, щоб не мати фінансових труднощів увесь наступний рік. 

Чому важливий цей день 

Наші сучасники часто називають себе невіруючими та легко впадають в песимізм від деяких реалій сьогодення. Тому дуже важливо знати і пам’ятати приклад апостола Фоми. Він дає ясно зрозуміти, що в разі усвідомленого вибору бути з Богом, навіть якщо ніякої впевненості в його існуванні немає, Бог сам приходить до людини, щоб дати їй віру.

Зараз у світі існують дві тенденції. З одного боку, існує поняття «доведено наукою», а з іншого — люди вкрай марновірні та легко піддаються ідеям різноманітних лжепророків. В цьому сенсі апостол Фома навчає одразу двом речам: вірити треба віддано, але вірити тільки в істину.

Кожен може впасти в розпач, втратити останню надію та навіть бажання жити. В таких випадках християни звертаються до Фоми з проханням розвіяти болісні сумніви у правильності обраного шляху. Хто, як не той, що після сумнівів знову знайшов віру, зможе допомогти в такій ситуації? Адже, раз обравши Христа та повіривши у кожне його слово, апостол не відступав від своєї віри вже ніколи у житті.

Не зраджувати свої вірування та власну душу — ось чого вчить сучасних людей життя та діяльність святого Фоми.

Вкрай важливим цей день є також для тих християн, які й сьогодні продовжують справу просвітницької християнської місії. Сучасним проповідникам Слова Божого особливо необхідно мати таку саму, як у Фоми, твердість у вірі, відданість Богу та готовність йти з нею до людей.