У Борщові відзначили престольне свято та митрополичий візит на Козівщину

31 липня у соборі Борщівської ікони Пресвятої Богородиці архієпископ Тернопільський і Кременецький Нестор у співслужінні численного духовенства звершив Божественну Літургію.
У 1994 р. Божа Мати явилася у храмі над хоругвою, і з того часу цей день для Борщова вважається особливим і святковим, оскільки Богородиця засвідчила своє покровительство над цим містом.
За доброю традицією, у річницю чудесного явлення архієрей прибув до Борщова, щоб розділити радість свята із парафіянами собору Борщівської ікони Пресвятої Богородиці.
Першими привітали Високопреосвященнійшого владику парафіяни та настоятель храму, борщівський благочинний прот. Іван Яворський.
Багато людей прийшли цього дня до святині, щоб попросити заступництва Богородиці, прийняти Святе Причастя та послухати пастирське слово владики.
Після завершення Літургії архієпископ Нестор привітав зі святом і вручив богослужбові нагороди священникам борщівського благочиння. Прот. Руслан Матвіїшин, прот. Ігор Кормиш та прот. Сергій Борис отримали право носіння митри. Прот. Олег Семчишин нагороджений хрестом з прикрасами, а ієрей Володимир Стецишин та ієрей Тарас Іщук піднесені до сану протоієреїв.
Окрім того, з благословення Митрополита Київського та всієї України архієпископ Нестор нагородив прот. Івана Яворського медаллю святого архістратига Михаїла, а священників благочиння – благословенними грамотами.
З історії Борщівської чудотворної ікони Божої Матері
За народним переказом, у 20-30-х роках ХХ ст. на місці, де зараз височіє собор, стояла капличка з фігуркою Матері Божої, яку зірвали безбожники. Із свідчень батьків Богуслави Колодовської відомо про те, що саме на цьому місці 9 травня 1939 р., у день їхнього весілля, явилася Божа Матір. Чимало людей були свідками цього з’явлення. Вони бачили над криницею Божу Матір, яка їх благословляла. Пресвята Богородиця з’являлася на цьому святому місці ще неодноразово в недільні дні і свята, про що збереглося чимало свідчень сім’ї Степових.
За радянської влади криницю – живописне джерело Божої Матері – закидали сміттям і землею. Сім’я Степових бачила, як на місці засипаної криниці горів благодатний вогонь на Святий вечір Різдва Христового. Згодом її розкопали і почистили.
За незалежності України на місці явлення Божої Матері, завдяки стараннями протоієрея Івана Яворського, збудовано собор на честь Борщівської ікони Божої Матері.
Саме під час посвячення першого каменю під будівництво собору відбулося перше зцілення. Долоня будівельника Ігоря Ротка, поранена в момент укладки бетонних плит під фундамент церкви, миттю зцілилась. Через кілька тижнів після освячення місця для собору тут бачили благодатний вогняний стовп, котрий єднав землю з небом.
Митрополит Василій візитував парафії сіл Дибще і Козівка
1 серпня архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Василій Семенюк здійснив пастирський візит на парафії УГКЦ сіл Дибще та Козівка, що на Козівщині.
Під час візиту кир Василій відслужив молебні до Христа Чоловіколюбця спільно із місцевим священником о. Іваном Кравцем, який від 1992 р. душпастирює у храмах Святої Великомучениці Параскеви П’ятниці с. Дибще і Різдва Христового с. Козівка. Владика ознайомився із потребами громади, заохочував до створення спільноти «Матері в молитві» та інших молитовних спільнот, а також до вдосконалення й розвитку Вівтарної і Марійської дружин. Закінчився архієрейський візит духовним концертом, який представили семінаристи.
Варто зазначити, що у цих селах храми мають давню та цікаву історію. Так, у с. Дибще ще у 16 ст. була стара дерев’яна церква, яку згодом продали до с. Плавуча, залишилася лише стара дерев’яна дзвіниця. Новий храм спорудили у 1870 році. Тут наприкінці 1949 р. душпастирював мученик за віру о. Василь Вербовецький, якого заарештували енкаведисти, а потім замордували у тюрмі за відмову возз’єднатися з РПЦ.
У Козівці у 1776 р. була дерев’яна церква Різдва Христового, яка функціонує й нині. Цю невеличку дерев’яну церкву в село привіз граф Яків Потоцький. У 2006 р. у селі вже було освячено новий храм Преображення Господнього, будівництво якого тривало від 2002 року.