Повідомити новину

Поширити:

Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги обвинуваченого Юрія М. та його захисника на вирок Гусятинського районного суду від 24 червня 2024 року.

Як встановлено місцевим судом, 3 листопада 2022 року, у пообідню пору пенсіонер Юрій М., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, у саду домогосподарства своєї співмешканки в с. Козина Чортківського району через особисту неприязнь умисно вдарив ножем у груди свого пасинка Віталія М., від чого 43-річний чоловік помер на місці пригоди.

Вироком Гусятинського районного суду 74-річного Юрія М. визнано винуватим у вбивстві, та призначено покарання у виді 9 років позбавлення волі.

Не погодившись із судовим рішенням, захисник обвинуваченого в апеляційній скарзі просив вирок скасувати, визнати Юрія М. винуватим за ст. 118 КК України (умисне вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони) і призначити покарання відповідно до санкції статті. Обґрунтовуючи свої вимоги, вказав, що злочин стався через протиправні дії потерпілого Віталія М., який приїхав до села і, щойно ступивши на подвір’я, почав бити обвинуваченого. Пенсіонер злякався і, перебуваючи у стані сильного душевного хвилювання, не пам’ятав, як наніс пасинку удар ножем. Умислу на вбивство він не мав, а захищався від злочинних дій потерпілого та перевищив межі необхідної оборони. Сам обвинувачений в апеляційній скарзі просив призначити новий розгляд провадження у суді першої інстанції.

У судовому засіданні Тернопільського апеляційного суду колегія суддів, проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги, прийшла до висновку, що суд першої інстанції правильно кваліфікував дії обвинуваченого та обрав вид і міру покарання, пропорційні тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого.

Так, хоча обвинувачений вини не визнав і постійно змінював свідчення, його винуватість повністю доведено показами свідків, висновками судово-медичних експертиз, протоколами слідчих дій, іншими доказами. При цьому в ході слідчого експерименту під час досудового розслідування в присутності захисника Юрій М. розповів, як заподіяв смерть потерпілому. За його словами, вранці того дня він повіз співмешканку Галину М. до стоматолога у с. Сатанів Хмельницької області. Поки чекав на неї, невідомий чоловік пригостив горілкою. Удома він попросив жінку позичити йому гроші на лікування зубів. І хоча напередодні вона позичила синові 10 тис., йому відмовила. Через це між подружжям виникла суперечка: пенсіонер почав шарпати Галину М., і вона пригрозила подзвонити сину та все розповісти. Щоб завадити їй, Юрій М. відібрав у неї телефон, але вона втекла до сусідів і від них подзвонила до сина. Приблизно через дві години Віталій М. приїхав до села і, як стверджував Юрій М., почав його бити. Він побіг до саду, але потерпілий збив його з ніг, та сам перечепився й впав на стовбур зрубаного деревця. Під апеляційного розгляду обвинувачений змінив покази і сказав, що Віталій М. збив його з ніг, але сам перечепився через нього й впав на ніж, що висів на поясі вітчима.

Проте слова Юрія М. повністю спростовували матеріали справи, оскільки в садку не знайшли жодних пеньків, а за висновками судової медекспертизи смерть Віталія М. настала внаслідок удару ножем. Чохол із ножем знайшли у кущах неподалік місця злочину, на його лезі експерти виявили кров, що могла належати потерпілому, форма рани відповідала лезу ножа.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що районний суд правильно кваліфікував дії Юрія М. за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне вбивство, а доводи захисника, що обвинувачений захищав себе від дій потерпілого та перевищив межі необхідної оборони, визнала необґрунтованими. При цьому колегія суддів указала, що у вітчима не було підстав уважати, що дії Віталія М. несли загрозу його життю. За висновком судового експерта, виявлені в обвинуваченого синці кваліфіковано як легкі тілесні ушкодження.

Погодилась колегія суддів і призначеним покаранням та зважив, що обвинувачений вперше притягувався до кримінальної відповідальності, вчинив особливо тяжкий злочин, який спричинив смерть молодої людини; за місцем проживання Юрій М. характеризували посередньо, зловживав спиртними напоями, був особою похилого віку. Врахував суд першої інстанції і думку потерпілих, які просили суворого покарання. За відсутності пом’якшуючих обставин та наявності обтяжуючої обставини – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, Юрію М. правильно призначено покарання у виді позбавлення волі стороком на дев’ять років, повідомили у пресслужбі Тернопільського апеляційного суду.