Справа тернопільського ґвалтівника: Верховний суд залишив вирок без змін

«Мені п’ятнадцять років», – просилася дівчина.  «А мені тридцять вісім», глумливо відповів гвалтівник

Раніше чотири рази судимий чолов’яга вчинив сексуальне насильство над дитиною. Остання зазнала невиправної моральної травми і навіть у судовій залі відмовлялася відповідати на запитання обвинуваченого та його захисника – спогади про наругу завдавали їй немовного болю…

Подія сталася три роки тому – у вересні 2021-го. Дівчина зі своїм хлопцем випивали у компанії в одній з квартир по вулиці Вербицького у Тернополі. Потім сталася якась суперечка, і хлопець пішов геть. Дівчина теж покинула квартиру. На вулиці  додзвонилася до хлопця, той обіцяв повернутися. Господар – 38-річний раніше судимий чоловік – заманив дитину назад у квартиру, мовляв, нічого чекати на вулиці. Й там звалтував її. Дівчина просилася, кричала, але той не слухав, затуляв їй рот.

Цього ж вечора потерпіла разом з друзями звернулися у поліцію. Також заяву про зґвалтування доньки написала і мати. Завели кримінальне провадження. Підозрюваний, а згодом обвинувачений вини не визнавав, мовляв, усе відбулося за добровільної згоди, і він не знав про вік дівчини. Втім, на досудовому і судовому слідстві встановили істинні обставини. Гвалтівник знав про вік – в одній компанії бували десь протягом року, до того ж дівчина, рятуючись від домагань, сказала йому: «Мені п’ятнадцять років». Також те, що на потерпілій не було тілесних ушкоджень, теж не свідчить про те, що дівчина вступила у статевий зв’язок добровільно.

Мінімальний стандарт добровільної згоди полягає в тому, що особа здатна розуміти характер і значення своїх дій чи бездіяльності та їх наслідків, досягнула віку сексуальної згоди, здатна фізично, вербально або іншими конклюдентними діями проявляти свободу сексуального волевиявлення, така згода мала місце без погроз, насильства, обману, психічного впливу в інших формах, тощо.

«Дані про особу ОСОБА_8 , який раніше перебував у місцях позбавлення волі, вказують на те, що він міг чинити психологічний вплив на неповнолітню потерпілу, яка перебувала під дією алкоголю та через свій вік і знижений вольовий аспект її особистості, що підтверджено фактичними даними судової психологічної експертизи, могла не чинити йому активного опору у виді заподіяння тілесних ушкоджень чи подряпин. Крім того, суди взяли до уваги поведінку потерпілої після вчинення щодо неї неправомірних дій, а саме те, що того ж дня звернулася в поліцію та повідомила про протиправні дії ОСОБА_8 щодо неї, розповіла про події хлопцеві й матері, яка звернулася із заявою в поліцію про зґвалтування її дочки, наявність на змивах рук потерпілої епітеліальних клітин, можливість походження яких відповідно до фактичних даних судово-медичної експертизи від 22 жовтня 2021 року № 294 допускається від ОСОБА_8.», йдеться у постанові Верховного Суду.

Загалом законодавець змінив концептуальний підхід до визначення терміна «зґвалтування». За попередньої редакції кримінального закону насильство, як ознака цього злочину, тлумачилося через категорію опору, тобто для кваліфікації злочину необхідно було довести застосування фізичного насильства, погрози його застосування або використання безпорадного стану потерпілої особи. Водночас згода вважається добровільною, якщо вона є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин.  Тобто зґвалтування  необов’язково  пов’язане із синцями, саднами, іншими тілесними ушкодженнями.

У судовій залі обвинувачений наполягав на тому, що його обмовили – задля грошей. Нібито хлопець потерпілої вчинив крадіжку, і щоб відшкодувати заподіяну матеріальну шкоду, мав заплатити 16 тисяч гривень. Таку суму він нібито вимагав у ґвалтівника в обмін за припинення кримінального переслідування. Цю інформацію перевіряли – відтак, справді, хлопець вчинив крадіжку мопеда і шолома, однак, як тільки його викрили, він повернув викрадене потерпілим, а, отже, не мав жодних майнових зобов’язань перед ними.

Уникнути відповідальності не вдалося – Тернопільський міськрайонний суд засудив винуватця за ч. 3 статті 152 Кримінального Кодексу (зґвалтування неповнолітньої особи) до восьми з половиною років позбавлення волі. До речі, санкція статті передбачає  позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. Згодом Тернопільський апеляційний суд підтвердив цей вирок. А днями справу переглянуто у Верховному Суді, який теж залишив у силі вирок місцевого суду.