Повідомити новину

Поширити:

 
  На запитання члена Національної спілки журналістів України Володимира КЛИМЕНКА відповідає Георгій МЕЛЬНИК
  – Георгію Харитоновичу, на вашу думку, яке значення Конституції в житті суспільства?
– “Не просіть у Бога те, що може дати Конституція», – радив своїм співвітчизникам третій, один із найавторитетніших президентів США Томас Джефферсон. Адже конституція – це основа всього законодавства держави. Сім статей і 27 поправок до американської конституції дали і дають громадянам те, що не можуть забезпечити українцям 160 статей нашої.
– Чому?
Можливо, якби у той вихідний з нагоди ухвалення Основного Закону бодай половина українців замислилась над цим питанням, щось можна було б змінити. Ми ж, народ, за Конституцією, – єдине джерело влади! Гірко визнавати, але ця стаття, як зрештою, більшість із них, у наших реаліях звучить, як насмішка.
Конституція (від лат. – устрій, установлення, упорядкування) – це нормативно-правовий акт найвищої юридичної сили, який приймають і змінюють в особливому порядку. Він є юридичною базою для ухвалення інших законів, регулює суспільні відносини, які визначають організацію державної влади, а також взаємовідносини держави із суспільством, людиною і громадянином.
Уперше термін “конституція” був застосований для позначення правових актів, які приймали в Стародавньому Римі у період становлення республіки (V-І ст. до н.е.). У давньоримському праві конституції регламентували широку сферу суспільних відносин. Ці правові акти містили норми конкретного спрямування: спадкового, цивільного, сімейного, кримінального права тощо. У Римській державі діяли конституції чотирьох видів:
– декрети-рішення імператорів стосовно конкретних судових справ;
– рескрипти – письмові відповіді на запити, що надійшли імператору з різних питань;
– мандати – інструкції чиновникам з адміністративних і судових питань;
– едикти – постанови імператора, які були обов’язковими для всього населення Римської імперії.
– Коли ми отримали першу конституцію?
– Перша українська конституція була прийнята на зборах козацтва біля містечка Тягин на правому березі річки Дністер 5 квітня 1710 року.
Повна назва цього документа – «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою».
Реальної сили конституція Пилипа Орлика так і не набула, оскільки складена була на чужині, а її автори не мали змоги повернутися в Україну. Але в історії вона залишилася як оригінальна правова пам’ятка, яка вперше в Європі обгрунтувала можливість існування парламентської демократичної республіки.
Оригінал першої сторінки цієї конституції зберігається в Національному архіві Швеції. Остання сторінка україномовного документа – у Російському державному архіві давніх актів (м. Москва) із оригінальним підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького.
     – Прогресивне людство зберігає пам’ять про Пилипа Орлика, насамперед, як про автора першої в історії конституції демократичного суспільства. 
    –  Історики мають різні думки щодо того, був цей документ конституцією у сучасному розумінні цього слова чи прогресивним твором, який випередив свій час, адже перші конституції в Європі і США з’явилися лише сімдесят років після нього.
Значення Конституції 1996 року для України величезне. Адже саме вона повернула країну на шлях до європейських принципів місцевої демократії.
– Що необхідно зробити, щоби Конституція України  відповідала вимогам суспільства?
– Необхідно підготувати проект змін. Модернізація Конституції – одне з найважливіших і найактуальніших завдань на сучасному етапі розвитку України» і вирішення цього завдання потребує системного, професійного та відкритого підходу як безпосередньо до змісту оновленої Конституції, так і до процесу підготовки пропозицій щодо її вдосконалення.
Наступним кроком має стати широке громадське й експертне обговорення законопроекту.
– В Україні День Конституції сприймають здебільшого як можливість відпочити на природі, поласувати шашликами.  І газети щороку пишуть одне й те саме, і посадові особи говорять одне й те ж. А в яких країнах щиро святкують День Конституції?
– Найпопулярнішим офіційним святом серед українців є Великдень, а День Конституції посів останнє місце серед найменш популярних. Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології. Так, згідно з опитуваннями, найпопулярнішими офіційними святами серед українців є: Великдень – 83%, Новий рік – 81%, Різдво Христове – 79%, Міжнародний жіночий день – 49%, День Перемоги – 40% і Трійця – 36%.
У США щиро святкують День Конституції. Там є музей Конституції, до якого – черги людей. Туди дуже часто американці приводять своїх дітей.
Також у Польщі. Там це – національне свято. В цій країні дуже багато самоповаги, зокрема й до своєї Конституції.
– Чи є реально забезпечені права і свободи українських громадян, проголошені Конституцією?
–  На думку багатьох співвітчизників, це  – свобода віросповідання, рівність чоловіків і жінок, свобода слова.
Оновлена Конституція має бути орієнтована на утвердження людини як найвищої цінності суспільства і держави. Тож необхідно розробити конституційні засади для реформування правосуддя і місцевого самоврядування. Сподіваюся, що  Конституційна асамблея напрацює конкретні пропозиції.
– Як наблизити українське законодавство до європейського?
– Для забезпечення повномасштабного конституційного процесу потрібні модернізовані підходи. Важливим є підписання двох указів: «Про питання формування та організації Конституційної Асамблеї» та «Про питання сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні».
Основна мета формування і діяльності Конституційної Асамблеї полягає у розробці пропозицій щодо  законопроекту про внесення змін до Конституції. На основі аналізу застосування та реалізації чинної Конституції, можливостей використання кращих традицій і досвіду європейського конституціоналізму в конституційному процесі нашої держави з’явиться відповідна Концепція системного комплексного оновлення Основного Закону.
Оскільки зміни мають грунтуватися на глибокому науковому підході, до фахових та громадських обговорень пропозицій долучатимуться європейські експерти, передусім представники Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія).
Конституція є основоположним законом держави, відтак для вдосконалення потрібен консенсус усіх суб’єктів конституційної процедури, насамперед Президента і парламенту.
Абсолютно очевидним є цілий комплекс проблем, які необхідно розв’язати, щоб у державі запанував розумний справедливий баланс: сильній владі як партнер потрібне сильне громадянське суспільство. Нині, за оцінками експертів, воно неконсолідоване, неструктуроване, перебуває на перехідному етапі.
У 2018 році Президент Петро Порошенко вніс до Верховної Ради законопроект щодо змін до Конституції, які затверджують курс України в ЄС і НАТО. За нього проголосували 311 народних депутатів.