Суттєві напрацювання Тернопільського лісгоспу

07 листопада під керівництвом начальника управління Олега Яремка на базі державного підприємства «Тернопільське лісове господарство» відбулося засідання колегії обласного управління.
Учасники колегії – директори лісогосподарських підприємств, головні лісничі та головні інженери – розглянули питання про сучасний стан ведення лісового господарства та виробничої інфраструктури в ДП «Тернопільський лісгосп».
Оглянули 27 об’єктів у трьох підрозділах – Тернопільському, Теребовлянському та Збаразькому лісництвах, а також лісопромисловий комплекс у смт Дружба.
Загалом присутні були приємно вражені підходом тернопільських лісівників до ведення лісового господарства.
Зокрема, в Тернопільському лісництві учасники відвідали розсадник декоративного садивного матеріалу та тепличне господарство. Його загальна площа – 2,2 гектари. Відтак, він є найбільшим розсадником із вирощування декоративних порід у підприємстві. Для лісництва закуплено мотофрезу для догляду за саджанцями в шкільних відділеннях.
У школах при розсаднику Тернопільського лісництва вирощують 21 тисячу саджанців, асортимент яких налічує 38 порід. У тепличному господарстві укорінено 21 тис. шт. живців, із асортиментом 23 порід. У перспективі у лісництві планують збільшувати асортимент порід декоративного садивного матеріалу, враховуючи близькість до обласного центру та можливості більшої його реалізації для населення.
Суттєві напрацювання з лісової селекції презентовані на колегії. Зокрема, здійснено огляд клонової плантації модрини європейської у Тернопільському лісництві площею 3 га та родинних плантацій дуба звичайного в Тернопільському та Збаразькому лісництвах площею 10 га.
Як зазначила головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів управління Надія Козацька, з огляду на те, що дібровні умови місцезростання в Тернопільському лісгоспі переважають, створення селекційної насіннєвої бази дуба звичайного є надважливим завданням, і підприємство з цим успішно справляється. Щодо створених і вже внесених до Державного реєстру клонових плантацій модрини японської та модрини європейської можна однозначно стверджувати, як з лісівничої, так і з господарської точки зору, що це – суттєвий поступ.
«Не простими були перші кроки зі створення клонової плантації модрини японської у Тернопільському лісгоспі, – зазначає головний спеціаліст. – Було отримано суттєві напрацювання щодо селекції модрини японської та визначено шляхи запровадження її в лісові насадження Тернопільщини».
Далі учасники оглянули у Теребовлянському лісництві ділянку незімкнутих лісових культур дуба звичайного 2012-2017 років зі схемою розміщення 4х0,7 м, плантаційних лісових культур зі скороченим оборотом рубки модрини європейської 2015-2018 років зі схемою розміщення 2,5х1 м, а також ділянку класичного створення дубово-букових лісових культур (вік – 16 років), на якій цьогоріч здійснено прочистку, склад після догляду за лісовими культурами – 6Дзв3Бкл1Гз+Клг.
Як зазначив інженер лісових культур підприємства Тарас Криса, створення дубово-букових культур є класичним у лісовому господарстві, оскільки бук є прекрасною підгінною породою для дуба та формує його в стовбурі. Відтак, це найпродуктивніші лісові насадження.
Разом із тим, на відміну від супутньої породи дуба звичайного – граба, вміст кальцію в опаді листя букових поліпшує ріст дубових насаджень. Це стосується лише тих дубово-букових насаджень, де в грунті є глина. Якщо ж в підгрунті є камінь чи вапняки, така схема насаджень не підходить, тому що там дуб не ростиме, відтак, бук матиме перевагу, прокоментувала головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів.
Крім того, вона наголосила на важливості схеми створення дубово-букових насаджень і на тому, що букові насадження мають отримати свій мікроклімат, тому потрібно створювати не менше трьох рядів бука, чого, власне, і дотрималися працівники Теребовлянського лісництва, створюючи ці лісові культури.
На завершення відвідин Теребовлянського лісництва учасники виїзного засідання оглянули ділянку дуба червоного та модрини європейської, віком 55 років.
«Дуже ефективний результат створених лісових культур дуба червоного і модрини європейської, закладених 55 років тому Вінницькою науково-дослідною станцією. Лісові культури – в одному ярусі, модрина європейська тягнеться, дуб червоний її тримає. Ми досягаємо мети, адже одержуємо ту кубомасу, яка нам потрібна. Тому що ці культури не є головними для наших дібров, це – той 5-10-відсотковий фонд плантацій зі скороченим оборотом рубки. Ми наші Д2-Д3 не будемо займати модриною у великих масштабах, щоб там не росли малоцінні породи. Принаймні маємо насіннєву базу», – резюмувала Надія Козацька.
У Збаразькому лісництві відвідали дві ділянки лісових культур дуба звичайного, на одній 2017 року здійснено освітлення, повнота 1,0, а також родинну селекційну лісоннасіннєву плантацію дуба звичайного та дві ділянки лісокультур модрини європейської плантаційного типу зі скороченим оборотом рубки.
До слова, в лісництві лісові культури дуба звичайного створюють шляхом посіву жолудя дуба звичайного. Зокрема, на посів припадає 80% створених лісових культур дуба звичайного. Тож створення родинної плантації дуба звичайного неабияк необхідне, аби отримувати якісне насіння.
Лісокультури модрини створені за різними схемами посадки – 2х2 м та 3х1 м. Власне, як зазначалося під час відвідин клонової плантації модрини європейської у Тернопільському лісництві, щільність розміщення лісових культур модрини має неабияке значення, адже в результаті ділянка, де модрина створювалася рідше, має вихід деревини майже вдвічі менший.
Учасники виїзної колегії відзначили високий рівень ведення лісового господарства у Тернопільському лісгоспі. Як зазначив начальник управління Олег Яремко, неабияким чинником є використання методу спроб і помилок, адже не завжди можна застосовувати конкретний метод на кожній ділянці. Різні грунтові й кліматичні умови не завжди дають змогу виростити цінні й продуктивні дубові насадження. Кожна лісова площа має своє призначення, і завдання лісівників – знайти відповідну лісову породу, яка дала б приріст, а в подальшому – й потрібну кубомасу. Та головною породою для лісівників Тернопільщини завжди був і залишається дуб. Власне, його вирощування – наше головне завдання.
Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ