Словосповідь Володимира Барни

18.12.2018

123

У Товстенській бібліотеці Заліщицькому районі відбулася зустріч з уродженцем цього містечка, письменником Володимиром Барною.
Часто навідується наш краянин до рідних місць свого дитинства і юності, бо дорожить спогадами про школу, вчителів, друзів, сусідів, по-особливому любить і вболіває за своїх земляків і наше рідне Товсте.
Володимир Барна – яскрава і неординарна особистість, людина, добре знана на Тернопіллі і за його межами, автор поетичних збірок, редактор, перекладач, літературознавець, публіцист.
Письменник В. Барна належить до тих, хто береже пам’ять про історію, дбає про українську культуру, мову, збереження наших неповторних обрядів, звичаїв, очолює обласне відділення Українського фонду культури. Ведуча заходу Ольга Тракало, директор Заліщицької ЦБС, коротко розповіла про основні дати з біографії Володимира Андрійовича Барни і про його творчі здобутки.
Народився Володимир Барна 2 червня 1953 року. Батько поета Андрій і мати Євдокія були уродженцями Лемківщини, яких у 1945 році депортували з рідних країв. Закінчив у 1970 році Товстенську середню школу. Того ж року став студентом факультету журналістики Львівського державного університету ім. Івана Франка.   Знайомство з майстрами слова та їх творчістю у львівський період роздмухало іскру любові до віршування і співу в ансамблі пісні й танцю «Черемош».
Трудову журналістку діяльність Барна В. розпочав редактором Тернопільського обласного радіо у березні 1975 року, де працював до початку 1985 року.  З 1981 року – член Спілки журналістів України. З січня 1985 року в Спілці письменників України його призначено на посаду кореспондента-організатора Бюро пропаганди художньої літератури СПУ у Тернопільській області, з 1996-го – завідував західноукраїнською філією, а від 2001-го – директор Бюро пропаганди художньої літератури НСП України.
Письменник Володимир Барна обирався членом правління Тернопільських товариств «Україна», пам’яток історії та культури, головою Тернопільського обласного та співголовою Крайового товариства «Лемківщина», членом управи Світової федерації лемків.
Від 2001 по 2005 роки він очолював Тернопільську обласну письменницьку організацію, був членом  Ради НСПУ.
У 2003 році поет Барна Володимир став дипломантом обласної премії імені Володимира Вихруща, лауреат всеукраїнських премій імені Братів Лепких та імені Петра Чубинського, нагороджений орденами Святого Георгія Переможця I-II ступенів та Костянтина Острозького, Золотою медаллю української журналістики, Почесною грамотою Верховної Ради України.
З ініціативи В. А. Барни 2004-го року було проведено Перший з’їзд письменників–уродженців Тернопільщини.
Володимир Барна – пропагандист рідного слова, а його твори – це уроки любові і поваги до наших культурних надбань. Словосповідь поет Володимир Барна розпочав із спогадів про батьків, пам’ять яких гідно береже. Згадав вчителів-наставників – М. Г. Золотого, директора школи, Я. О. Павлика, Д.І. Поповича, Р. В. Данилейка, М. І. Гулик, С. Д. Голик та інших. Розповідав В. Барна і про свій професійний вибір, і про навчання у Львові, і про працю на обласному радіо, і про пам’ятні зустрічі з майстрами слова – Петром Ковальчуком, Романом Лубківським, Володимиром Вихрущем і ще багатьма іншими відомими митцями.
Найбільше уваги надав автор своїм книгам, розповідаючи про кожне видання зокрема: «В долонях Всесвіту» (1991), «Бескиди» (1992), «Пейзажі душі» (1994), «Моє Опілля» (1996), «Роса на списах трав» (1998), «Мелодія срібної ночі», «Сльоза в зіницях неба» (2002), «Янгол неба» (2002), «Апокрифи неба» (2002), «В саду творця» (2008), «Храм вічності душі» (2008), книги-есе «Лемківщина – у серці моїм» (1992), «Життя не по наїждженій колії» (2009) і публіцистичні.
Ця зустріч перетворилась у задушевну розмову, яку наповнили спогадами Леонід Гевко і Йосип Боднарук – однокласники В. Барни, а також Любомир Палиця і товариш з юності та його найближчий сусід Юрій Демків, випускниця Товстенської школи Ганна Торкот, яка працювала до виходу на пенсію вчителькою рідної мови та літератури у сільській школі, Роман Данилейко, заслужений вчитель України.
Слова вдячності адресували письменнику і редактору книг автори поетичних збірок: медсестра Ольга Кухта, і педагог, заступник директора з виховної роботи Товстенської ЗОШ І-ІІІ ступенів Світлана Леськів, автор романів, дипломант всеукраїнських літературних конкурсів «Коронація слова» Петро Дараманчук, а також Світлана М`ястковська, дочка Параски Королюк, за популяризацію художньо-документальної повісті про героїню Помаранчевого Майдану, книгу Ганни Рибцуник «Сходження».
Бібліотекар Галина Федькович розповіла про прочитану нею книгу В. Барни «Лемківщина – у серці моїм» і поділилась спогадами, які розповідали їй бабусі, що були також переселені з родинами із Лемківщини, а вже її дочка Юлія Смутило записала ці спогади і брала участь у літературних конкурсах про історію свого родоводу.
Уважно слухали ми виступ Романа Барни, старшого брата поета, кандидата технічних наук, науковця зі Львова, який поділився своїми пам’ятними спогадами про Товсте і про свою альма-матер.
У виконанні гуртківців Товстенського будинку дитячої та юнацької творчості Юлії Галак, Станіслава Коханюка, Вікторії Дусяк – дипломантів всеукраїнських і міжнародних конкурсів – звучали музичні дарунки – давні народні і сучасні українські пісні, а семикласник Віталій Козак декламував поезії В. Барни.