Повідомити новину

Поширити:

З року в рік Верховна Рада України продовжує мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Добре це чи погано – кожен політик по-різному маніпулює цією темою. Та найголовніше, що пересічні селяни так і не можуть розібратися: вигідний їм продаж власної землі чи ні. Коли в Україні нарешті втілять земельну реформу і що з цього виграють землевласники, ми запитали у народного депутата України Романа Заставного.
 
– Дискусія навколо землі вже 25 років точиться тільки в одному руслі: буде чи не буде продовжено мораторій на її продаж. Але земельна реформа – це не тільки мораторій, це – цілий комплекс законів, які регулюють земельні відносини, – пояснює Роман Йосипович. – Мені здається, біда в тому, що зацікавлені політики зуміли поділити суспільство на дві частини: противників і прихильників продажу землі. Причому в жодної сторони немає якихось вагомих аргументів.
– Чим пояснюють свою позицію противники продажу землі сільськогосподарського призначення?
– Особливо нічим, вони просто впевнені (а вірніше – їх у цьому переконали). Якщо землею можна буде торгувати, то її вкрадуть. Але суть така, що в людей вже вкрали цю землю. Бо якщо вони є власниками землі, але через мораторій не можуть її вигідно для себе продати, то фактично у них вкрали право розпоряджатися цією землею. Цим і користуються недобросовісні політики та популісти, бо в Україні немає жодного законодавчого акта, який урегулював би обіг землі. Я думаю: якби такий закон ухвалили, він зняв би величезну частину спекуляцій навколо цієї теми.
– Кому вигідний мораторій на продаж землі? Хто так активно переконує селян в тому, що «землю у них вкрадуть»?
– Достатньо за допомогою простих арифметичних дій з’ясувати, кому ж вигідно, щоби в Україні не було ринку землі. Я стверджую, що це вигідно тим, хто орендує паї. Наприклад, одна із політичних сил, яка в основному складається із латифундистів, дуже активно виступає проти вільного продажу землі. Виникає парадокс: аграрії є власниками землі, але не хочуть, щоби вона була товаром. Це не лише дивно, це – нелогічно. І означає лише одне: їх влаштовує нинішній стан справ, бо в цій мутній воді вони мають додаткові заробітки. Окрім цього, вони в рази недоплачують людям за оренду. А коли буде вільний ринок, аграріям доведеться платити пайовикам ринкову ціну.
– Як можна оцінити ринкову вартість землі?
– Сьогодні в Україні зроблена тільки так звана кадастрова оцінка землі. Наприклад, на Тернопільщині вона становить приблизно 25 тисяч гривень за гектар. Але можна зробити і комерційну оцінку – це коли оцінювати землю як засіб створення доданої вартості. Тобто скільки доданої вартості створює гектар, за скільки років окупиться товар. Це, напевне, є основним чинником для визначення вартості землі.
Візьмемо до прикладу Польщу. Якщо припустити, що родючість їхньої землі приблизно така сама, як нашої (хоча наші грунти таки кращі), то там ціна коливається від 6 до 10 тисяч доларів. Гектар української землі коштує мінімум 7 тисяч доларів – приблизно 200 000 гривень. Якщо врахувати, що площа паю – це в середньому 2 гектари, то можна вважати, що кожен пайовик Тернопільщини гіпотетично володіє 400 тисячами гривень.
– За умови, що в Україні буде створений ринок землі, яку вигоду матимуть люди?
– Землевласники можуть продати свої паї і за отримані кошти відкрити бізнес, збудувати будинок, купити квартиру чи здати в оренду й отримувати в місяць мінімум 5000 гривень. А сьогодні за один пай людина отримує приблизно 2000 гривень в рік. Різницю відчуваєте?
– Тепер зрозуміло, чому великим аграріям не вигідно, щоби в Україні сформували ринок землі…
– Ми вже 25 років проводимо земельну реформу. І вона досі ще в дуже примітивному стані. Оскільки в Україні немає законів, які регулювали би земельні відносини.
– Що ж заважає Верховній Раді ухвалити такий закон?
– Політична ситуація. Не секрет, що деякі політики є на службі у латифундистів і захищають їхні інтереси, виступаючи за заборону ринку землі, ще й прикриваються тим, що начебто захищають простих селян. Єдиний вихід – говорити людям правду, роз’яснювати ситуацію. Зрозумійте, ніхто не може забрати у вас землю без вашої згоди і вашого підпису на документах!
– Як можна спонукати парламент прийняти земельне законодавство?
– Політики – це дзеркало настроїв суспільства. Якщо у виборців-селян буде стійка позиція, що цей ринок землі їм потрібен, то політики миттєво переорієнтуються і кинуться захищати права людей. Тому я переконаний, що цей рік потрібно присвятити формуванню цивілізованого ринку землі. Бо чим більше ми затягуємо процес, тим більше маємо невирішених питань і обмежуємо людей у їх правах.