Природному заповіднику «Медобори» – 29 років

8 лютого 1990 року Рада Міністрів Української РСР прийняла Постанову № 25 «Про створення державного заповідника «Медобори» у Тернопільській області».
Сьогодні природний заповідник «Медобори» (сучасна назва) добре знають в Україні та за її межами. Його площа – 9516,7 га. Це – найкраще збережені ділянки Товтрового кряжу, що сформувався майже 20 млн років тому як бар’єрний риф на дні теплого Сарматського (Галіційського) моря. Морські організми з вапняковим скелетом добре збереглися у прижиттєвому положенні у медоборських вапняках. Саме вони визначають унікальність Товтрової гряди у Європі. Заповідна територія більш ніж на 90% вкрита лісом. Незначну площу займають чагарники та луки. Є невеликі лучно-степові та скельно-степові ділянки. Дуже мало болотних та водно-болотних угідь.
Сприятливі природні фактори обумовили розвиток різноманітного і багатого рослинного покриву, зокрема низки цінних рідкісних, ендемічних, реліктових і погранично-ареальних видів. Водночас флора заповідника багата на медоносні, лікарські та вітамінні рослини.
На сьогодні встановлено і підтверджено зростання 189 видів водних та 90 видів грунтових водоростей, 359 видів фітотрофних та 297 шапинкових грибів, 188 видів лишайників. Флора мохів налічує 160 видів, а список вищих судинних рослин – близько 1000 видів. Понад 90 видів рослин є регіонально-рідкісними, 41 занесено до Червоної книги України, 6 – до Європейського Червоного списку, 5 перебувають під охороною Бернської конвенції. У заповіднику також виявлено 4 угруповання, занесені до Зеленої книги України.
Тваринний світ сформований у специфічних умовах Товтрового кряжу. Різновікові деревостани, висока залісненість схилів, перемежування їх зі степовими ділянками, порослими різнотрав’ям і островами ягідних кущів, створюють сприятливі умови для оселення тварин. Тут  мешкають представники всіх фонових видів Подільсько-Придністровського зоогеографічного району.
Найбільшою групою є комахи, з яких наразі ідентифіковано понад 2000 видів, до Червоної книги України занесено 22 з них. У заповіднику та його околицях зустрічається більше половини видового складу хребетних області. З риб тут виявлено 15 видів, один з яких – у Червоній книзі України, земноводних – 11 видів, з 7 видів плазунів один занесено до Червоної книги України. Орнітофауна заповідника нараховує 196 видів. Більшість – представники рядів горобцеподібних, соколоподібних, совоподібних, дятлоподібних. 25 пернатих – в Червоній книзі України. Ссавці представлені 53 видами, з яких 25 – червонокнижні.
Багата територія і на історико-культурні пам’ятки: Звенигород із 4 капищами та Бохіт і Говда (кожне з одним капищем), селища землеробів і ремісників (15), цілющі джерела, печера відлюдника, скелі Франка. На капищі городища Бохіт стояла (ХІ-ХІІІ ст.) всесвітньо відома статуя Збруцького Святовита – унікальна за технікою виготовлення та зображеннями скульптура. На схилі г. Бохіт стоїть “дольмен”, який так само, як і англійський Стоунхендж, належить до мегалітів. Науковці припускають, що городища-святилища, засновані у ХІ-ХІІІ ст. в Медоборах, взяли на себе функції ліквідованого внаслідок релігійної реформи 988 року язичницького святилища в Києві. Пам’ятки історії і культури на території природного заповідника «Медобори» не мають аналогів в Україні.
Тут здійснюють планомірні дослідження видового складу флори і фауни та спостереження за динамікою природних процесів, рідкісними видами у природних умовах та розробку наукових основ їх збереження, проводять екологічну освітньо-виховну роботу.
Сьогодні заповідник є важливим науково-дослідним центром з вивчення регіонального біорозмаїття, здійснення екологічної освіти та виховання.