Повідомити новину

Поширити:

З початком повномасштабної війни українці зрозуміли, що ми не просто народ, не просто країна. Ми – одна велика родина. Щодня, щогодини, щохвилини молимося один за одного, допомагаємо, об’єднуємося. І докладаємо максимум зусиль, щоб полегшити боротьбу нашим хоробрим воїнам на передовій.

У неділю, 31 липня, у Великих Гаях відбувся благодійний ярмарок, під час якого збирали кошти для ЗСУ.  На сцені виступали таланти, гордість громади – сільський хор, співочі і танцювальні колективи тощо. Найбільше глядачам припали до душі діти в українських костюмах, які дарували неперевершені народні танці. Великі мурахи вкривали тіло під час виступу хлопців з добровольчого об’єднання терборони Великогаївської громади. Вони показали тактику ведення бою.

А тим часом господині частували присутніх. Люди охоче смакували домашньою випічкою, натомість жертвували кошти для ЗСУ.

«Навіть у темні часи можна побачити світло, яке дає надію і сили для подальшої боротьби!

Дякуємо Богу за бездощову погоду, а нашим воїнам – за можливість провести захід.

Для Збройних сил України зібрали 163 087 гривень, 150 євро, 20 дол.

Висловлюю величезну вдячність всім, хто долучився до благодійного ярмарку, хто підтримав, завітав та придбав щось для себе! Дякую, що зробили добро!

Щира подяка всечесним отцям за благословення та молитву за мир в Україні.  Дякую ДФТГ за безпеку у нашій громаді!

Під час ярмарку організували аукціон, на якому продали портрет Президента України, Верховного Головнокомандувача Збройних сил Володимира Зеленського. Портрет – ручної роботи.

Також на стадіоні с. Великі Гаї відбувся благодійний матч  ФК «Агрон» – ФК «Нива» (Тернопіль), під час якого зібрали 24 562 грн для армії», – розповів голова ОТГ Олег Кохман.

До слова, як повідомили у Великогаївській сільраді, за зібрані кошти планують придбати автомобіль хлопцям на передову.

А мені найбільше запам’ятався захід неймовірною жертовністю наших дітей. Вони радо вкидали гроші в скриньки і тішилися, що можуть допомогти військовим. Стала свідком розмови двох хлопчаків, років восьми. Вони тримали в руках тістечка і ділилися, хто більше вкинув у скриньку.

  • Мені бабуся на день народження подарувала 500 гривень. Спочатку хотів собі щось купити, але подумав, що військовим ці гроші потрібніші.
  • А я складав пів року на новий телефон. Але тато, як дізнався, що я нині витратив усі гроші, сказав, що я – молодець.