Чарунковий світ Ярослава Бензи

20 лютого йому було б шістдесят дев’ять. Скільки невтілених задумів, ненаписаних віршів відійшли у вічність разом з талановитим поетом і журналістом Ярославом Бензою – відомо лише Всевишньому.
 За життя він видав лише дві збірки дитячої поезії – «Олині олені» (1992) та «Чарунки» (1995). Друкувався в обласній та республіканській періодиці. А ще збирав біля радіоприймачів тисячі шанувальників альманаху обласного радіо «Медобори», автором і ведучим якого був.
Непрактичний у побуті, як і багато інших великих талантів, жив у своєму чарівному світі, позбавленому агресії, бруду і фальші. Його всесвіт був особливим – це світ чистого і світлого дитинства, який ніколи його не покидав і виривався назовні рядками, які вражають особливою, добірною мовою. До слова Ярослав ставився з особливим трепетом – вишукував, видобував з глибоких пластів, здавалося б, уже давно незаслужено забуті перли і виліплював з них барвисті, іскристі малюнки. «Чарунки», «Абомовня» – такими незвичними для нашого повсякдення словами назвав свої збірки талановитий поет.
Сей вірш – мій первісток-синочок,
Іди, безштаньку мій,  сюди.
Візьми листочок, як місточок –
По ньому річку перейди.
Цими рядками відкрив поет свої «Чарунки». Ними ж розпочинається і надрукована у видавництві «Богдан»  збірка, яку упорядкував товариш і колега поета заслужений журналіст України Євген Баров. «Нові чарунки» увібрали в себе як поезії з прижиттєвого видання, так і невидані, але збережені близькими людьми і видобуті колегами з нерозбірливих рукописів.
Євген Баров, упорядник та автор передмови до збірки, розпочав її презентацію в Тернопільському прес-клубі розповіддю про спілкування з колегою-поетом. Своїми спогадами ділилися також в минулому редактор обласного радіомовлення Петро Бубній, представник Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Тернопільській області Михайло Зубик, інші учасники зібрання.
Як усі геніальні творіння, розгорнувши навмання на будь-якій сторінці книжку Ярослава Бензи, зачаруєшся багатством, добірністю мови, яскравою образністю поезії. Саме на таких зразках рідної мови і поезії мають виховуватися наші маленькі українці.

Ярослав БУЯК