Повідомити новину

Поширити:

Завдяки державній субвенції по всій Україні створюють будинки сімейного типу. Один із таких з’явився у селі Жовнівка Бережанського району. Будинок придбали для сім’ї Данилюків, яка виховує дев’ятеро дітей, п’ятеро з яких прийомні.
10 жовтня «на день народження будинку» завітала обласна і районна влади, нові односельчани та друзі. Зі словами вдячності до багатих душею батьків звернувся голова обласної ради Віктор Овчарук: «Ви взяли на себе величну, але дуже важливу та відповідальну місію – виростити, виховати дітей, підготувати їх до дорослого життя. Попри те, що ростите четверо власних, ви відкрили батьківські обійми ще п’ятьом. І хоча кажуть, що чужих дітей не буває, добре розуміємо, яку відвагу, мужність, доброту та чуйність треба мати, щоб у доволі складний економічний час відважитись на такий крок. За це вам – велика шана та низький уклін».
Як розповіла заступниця голови облдержадміністрації Світлана Беспоповцева, наприкінці 2017 року та на початку 2018 в область надійшла субвенція з держаного бюджету в розмірі понад 9 млн. грн. За ці кошти закупили три приміщення під дитячі будинки сімейного типу у Бережанському, Козівському та Підволочиському районах, дві трикімнатні квартири під соціальне житло для дітей-сиріт у Тернополі і чотири однокімнатні квартири для дітей-сиріт у Теребовлянському, Шумському, Борщівському і Козівському районах.
«Держава дбає про соціально незахищені категорії дітей, і обласна державна адміністрація й надалі буде сприяти тому, щоб діти жили в належних умовах, виховувалися в повноцінних сім’ях і щоб діти росли в добрі, радості й на благо України», – наголосила Світлана Беспоповцева.
На те, щоб сім’я Данилюків змогла переїхати у нове, зручніше та більше помешкання, з державного бюджету було спрямовано понад мільйон гривень та 61 тис. грн. – з місцевого.
За словами голови сім’ї Олега Данилюка, у будинок в Жовнівці вони переїхали з Тернополя. Їм він сподобався відразу, тому сумнівів щодо цього не було жодних.
Пан Олег розповів, що першу дитину вони всиновили десять років тому. На той час хлопчикові Олегові було шість рочків. Сьогодні йому вже 16. З того часу у сім’ї з’явилося ще четверо дітей. Наймолодшому Іванкові – три роки.
«Ми стараємося, щоб діти не комплексували, щоб виростали в теплій сімейній атмосфері. Виховуємо їх так, щоб вони могли почуватися комфортно в суспільстві і щоб в майбутньому створили сім’ї та несли відповідальність за своє життя і за життя своїх майбутніх дітей. Двоє з моїх синів уже навчаються. Здобувають професію столяра. Я щасливий, що маю таку сім’ю. У нас немає жодного непорозуміння між батьками і дітьми, чи нашими дітьми і прийомними. Я просив у Бога, щоб він «перемішав» їх, щоб неможливо було розділяти, розрізняти, і так воно сталося. Ми усіх любимо, вони нам рідні, і вони це розуміють», – каже Олег Данилюк.