gazpostach

Бучацька хірургія визнана кращою в області



Немає розрізів, рубців, довготривалої реабілітації. Пацієнти на другий-третій день після операції ідуть додому. Грижі, варикозні, жовчнокам’яні хвороби, урологічні патології оперують за допомогою новітніх технологій, що значно пришвидшує процес одужання. І усе це активно й успішно впроваджується у Бучацькій районній лікарні. Детальніше цікавимося у завідувача хірургічним відділенням Ігоря МОРОЗОВИЧА.

– Ігоре Леонідовичу, з яким навантаженням працює сьогодні хірургічне відділення? Який спектр медичних послуг надаєте?

– Відділення налічує 30 хірургічних та 22 травматологічних ліжок. Оперуємо апендицити, перфоративні виразки, кишкові непрохідності, тромбози і закупорення вен, варикозне розширення вен. А також урологічні патології: варикоцеле, фімози, гостре запалення яєчка. Здійснюємо оперативні втручання на рівні лікарень м. Тернополя. Придбали якісну медичну техніку, зокрема апарат для лапароскопічних урологічних втручань, що застосовується при аденомі простати. Це сучасніший апарат, ніж той, що є в обласному центрі, дає можливість оперувати у будь-якому водному, а не сольовому середовищі. Його можна використовувати і при гінекологічних оперативних втручаннях.

– Скільки операцій здійснюєте і які переважають: класичні чи лапароскопічні?

– Загальна кількість операцій у районі – 1100-1200, з них  560-570 – ті, які проводяться у великій операційній залі, і кожна третя – лапароскопічне втручання. Це найвищий показник у Тернопільській області. Ми маємо право й оперуємо лапароскопічним методом дітей від 10 років, цього не роблять в інших лікарнях, крім обласної дитячої. Йдеться не тільки про апендицити, а й урологічну патологію. Найчастіше лапароскопічно оперуємо жовчнокам’яні хвороби – 82 втручання торік. Втім, ці операції широко виконують і в інших районах. А ось грижі лапароскопічним методом – тільки у Бучацькій лікарні (19 операцій торік). Маємо унікальний апарат – зварку, в Україні станом на минулий рік не більше 10-ти лікарень ним користувалися, а в області ми – єдині. Суть методу полягає у використанні високої електричної напруги, за допомогою якої запаюють варикозні вени. Уже цьогоріч плануємо застосовувати безрозрізний метод видалення вен, для цього двоє наших лікарів у скорому часі пройдуть спеціальні курси. Все робимо для того, аби мінімально пришвидшити одужання пацієнта. Хворі на другий-третій день уже ідуть додому, адже значно меншим є больовий синдром, мінімізується утворення спайок, крім того, досягається кращий косметичний ефект.

Загалом за підсумками обласної підсумкової наради бучацька хірургія визнана кращою в області.

– Яким чином оновлюєте медичну апаратуру?

– Щороку з головним лікарем складаємо план розвитку хірургії, плануємо придбання медичної техніки.

Пацієнти оплачують тільки затратні матеріали. Ось, наприклад, як визначається ціна операції на вени. Береться до уваги довжина ноги, тобто довжина вени, яку треба «спалити». А лазер – це той провід, який власне спалюється під час операції. Ось скільки його використали – за стільки й потрібно заплатити. Один зонд застосовується для 30-40 операцій, а його ціна – в межах 20 тис. грн. Вартість подібних операцій у Тернополі – 20-24 тис. грн. У нас – у дев’ять разів нижча. Оперування гриж теж втричі дешевше, залежно від розміру поліпропіленової сітки, яку слід придбати.

– З квітня, коли НСЗУ повертатиме кошти за медичні послуги, ці та інші операції для пацієнтів будуть безкоштовними?

– Наразі медики ще не мають чітких інструкцій з приводу цього питання. На сьогодні пацієнти сплачують тільки вартість затрачених матеріалів. Було б чудово, якби НСЗУ оплачувала і за матеріали, і за роботу.

– А чи відчувається конкуренція з боку приватних лікарів?

– Конкуренції немає і, як на мене, й не може бути, ліцензія на приватну діяльність лікарів-хірургів не передбачає найменших оперативних втручань. Адже навіть під час найпростішої операції можуть виникнути ускладнення, які необхідно ліквідовувати в умовах реанімації.

– Часто дії медиків піддають критиці, можна почути всілякі звинувачення на їх адресу. У вас такі конфліктні випадки траплялися?

– Людський організм дуже складний. При найбанальнішому гострому апендициті, за протоколами, трапляється 4% гнійних ускладнень, а смертність становить 0,4%. Це – світова статистика. А за наявності запущених апендицитів інфекційні ускладнення сягають до 40%. Велике значення має наявність супутніх захворювань: цукрового діабету, ішемічної хвороби серця та ін. Нюансів дуже багато, тому важливо знаходити спільну мову з лікарем, запитувати у нього, а в разі непорозумінь чи конфліктних ситуацій звертатись до адміністрації лікарні, в обласне управління охорони здоров’я чи прокуратуру.

– Чи уважніше почали краяни ставитися до свого здоров’я?

  • Я б сказав, що так. Люди бувають за кордоном, бачать, як тамтешнє населення дбає про своє здоров’я, і собі вчаться. Коли заробітчани приїжджають додому, то намагаються оздоровитися.

– Хто сьогодні складає кістяк хірургічного відділення? Чи є молоді фахівці?

– Так, звичайно. Висококваліфікованим лікарем-хірургом, який спеціалізується на лапароскопічних  операціях, є Богдан Ямнюк. Володимир Кальмук – уролог, його «фішка» – трансуретральні резекції аденоми передміхурової залози. 40 років стажу має хірург вищої категорії Ярослав Андрусенко, 33 роки стажу і перша категорія – у Василя Костриби. Патріархи бучацької хірургії і наставники – Василь Качур, Ігор Ляхович. Очікуємо на ще трьох молодих фахівців, які зараз навчаються в інтернатурі. Це – Василь Когут, Тарас Боднар, Михайло Данилишин. Також доволі широко у нас представлена травматологія, ми кваліфіковано й успішно надаємо допомогу при будь-яких переломах, травмах. У цій сфері спеціалізуються головний лікар Олег Щиголь, а також Іван Савуляк, Юрій Челядін, Анатолій Кухтин.

Бучацька хірургія конкурентноспроможна на ринку медичних послуг області. Медики постійно навчаються, удосконалюються і зростають професійно, впроваджуючи новітні технології.

Оксана ЧОРНІЙ









Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*