На Тернопільщині випускники попрощалися зі школою на Говерлі

Чарівні миті дитинства, уроки, улюблені вчителі, перше кохання… Усе залишилося позаду. Попереду – доросле, відповідальне життя. Так, звісно, йдеться про випускників, які відсвяткували свої прощальні вечори зі школою.
Поки одні святкували у ресторанах з купою наїдків, у дорогих модних сукнях та костюмах, позуючи на фото і відео камери, інші вирушили в гори…
Цьогоріч у школі села Милівці, що на Чортківщині, було восьмеро випускників. Ще на початку навчального року, плануючи майбутній випускний, більшість учнів відмовилися від пишного застілля, мовляв, не цікаво. Хотілося дітям емоцій, екстриму, дружніх невимушених посиденьок біля вогню.
І надумали  вирушити в Карпати, підкорити гори, відпочити. Більше того, ночувати у палатках, а вечорами біля багаття, під звуки гітари, пригадувати шкільні роки. Цими міркуваннями поділилися з класним керівником Володимиром Ткачиком і з батьками. Певна річ, дорослі радо підтримали дітей…
Отож, коли недоспані ночі, хвилювання через ЗНО, вступні іспити залишилися позаду, випускники разом із класним керівником вирушили у триденний похід у Карпати. До слова, провідником у такій непростій мандрівці радо зголосився стати знаний любитель подорожей по рідному краю, заступник начальника управління – начальник відділу молоді та іміджевих проектів управління молоді, спорту Тернопільської обласної адміністрації Арсен Ляхоцький.
Емоції переповнювали дітей з перших хвилин. Раді, усміхнені, в передчутті пригоди вирушили з Тернопільщини в чарівні Карпати.
Розпочали з урочища Козьменщик і пройшли через полонину Габорянську, гору Петрос, перемичку, полонину Брескул, Говерлу, полонину Гропу.
«Першої ночі ми ночували у підніжжі Петрос. Наступного дня піднялися на гору, далі погуляли на полонині. Познайомилися з вівчарем, котрий випасав величезну отару овець. Насміялися досхочу з чудернацьких тварин. Другої ночі ночували у підніжжі Говерли. Наступного дня підкорили найвищу гору України. На самій вершині класний керівник вручав нам атестати, а наш провідник пан Арсен – медалі за таку мандрівку. Було неймовірно цікаво. Впевнена, що ця прекрасна подорож запам’ятається нам на усе життя», – сказала одна із випускниць Аліна Затварницька.
Дівчина висловила велику подяку за таку чудову подорож батькам, улюбленому класному керівнику, а також провіднику Арсену Ляхоцькому, котрий розповідав дітям цікаві історії, допомагав, підтримував.
«Ми мріяли, як через, скажімо, десять років зустрінемося і згадуватимемо цю подорож, пригоди, наші незабутні шкільні роки», – додала Аліна.
Доброї долі вам, дорогі випускники!
Зоряна ДЕРКАЧ