На Бережанщині відбувся фестиваль “Чорна вишиванка”: бракувало лише миру та перемоги

Так відгукнулася про фестиваль «Чорна вишиванка», який відбувся 3 липня на хуторі Кулеби поблизу с. Нараїв на Бережанщині, одна з його учасниць. Цього дня спільною молитвою і фестивалем патріотичної пісні «Чорна вишиванка» вшанували пам’ять вояків Української повстанської армії та діячів ОУН, які полягли на цьому місці за волю України.

Тоді, у ніч з 21 на 22 лютого 1941 р., біля хутора Кулеби, що розташований поруч з лісовими угіддями на кордоні Тернопільської, Івано-Франківської та Львівської областей, сім сміливців зі зброєю в руках стали на прю проти двох сотень енкавеесників.

Сексоти видали місце перебування повстанців: двадцятип’ятирічного Василя Солтиса, 27-річного Григорія Москаля, 21-річних Івана Галая й Богдана Гульовського, 19-річних Максима Шурана, Григорія Шкапія та 18-річного Володимира Лопушанського.

Сили були нерівні. Московити виставили проти українських патріотів дві сотні «червонопогонників», щільно оточивши Кулеби. Кого скосила ворожа куля, а інші, побачивши значну перевагу зайд, підірвали себе гранатами. Тіла відважних борців за волю України совєти повантажили на кінні сани і повезли до Бережан. Де спочиває прах героїв, ніхто досі не знає. Їх подвиг жив і нині живе у народній пам’яті.

25 років тому на свято Петра і Павла, 12 липня 1997 р., на місці Кулебської битви освятили меморіал борцям за волю України. На пам’ятному знаку вмонтовано сім хрестів-символів, які нагадують пташиний ключ із семи журавликів, що піднялися в небо. Ініціатором спорудження стели є уродженець Нараєва, доцент «Львівської політехніки» Юліан Павлів, автор проекту – львівський архітектор Василь Каменщик, фінансове сприяння – ТзОВ «Холодний яр» (директор Петро Писарчук, с. Чемеринці на Перемишлянщині).

Тут щороку племінник полеглого Володимира Лопушанського Роман Лопушанський, працівник «Львівтрансгазу», напередодні Свята апостолів Петра й Павла організовує фестиваль повстанської пісні «Чорна вишиванка» як шану відважним націоналістам, котрі полягли у бою з ворогом за нашу свободу.

Поет-пісняр, черкащанин Олександр Шевченко написав пісню «Чорна вишиванка». Вона має свою передісторію. Поранений український патріот передав у роки національно-визвольних змагань свою вишиванку 12-річній дівчинці, що рятувала його, лікуючи рани. Він попросив, щоб вона її зберегла. Заповіт був виконаний. Минули роки, і вже її син одягнув цю чорну вишиванку, коли у Львові вперше підняли синьо-жовтий прапор як символ незалежності.

Минулої неділі на місці загибелі патріотів зібралися представники громадськості, аматорські художні колективи Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської областей, ветерани ОУН і УПА, пластуни, щоб спільно вшанувати полеглих героїв.

Вінок з барвінку традиційно сплела родина Івана Пигія з с. Подусільна, що на Львівщині.

Після молитви-панахиди за упокій душ українських звитяжців присутні виконали патріотичні стрілецькі й повстанські пісні, декламували вірші.

Під час фестивалю вперше презентували три пісенні твори. Поет-пісняр з Івано-Франківщини, заслужений діяч естрадного мистецтва України Нестор Мартинець виконав авторський твір «Наша Вкраїна повік буде жити», Ксенія Олексій подарувала публіці свою пісню «Хай настане мир», а Марія Кенюк заспівала «Стрільці січові» на слова Н. Мартинця.

Козаки із Золочева зварили смачний козацький куліш, а гучні залпи їхньої гармати потривожили тишу навколишніх лісів.

Під час дійства відбулася благодійна акція – збір коштів для ЗСУ.

Учасниця Анна Тичинська зі Львівщини розповіла: «Я завжди мріяла приїхати на «Чорну вишиванку». Тому щиро вдячна Роману Лопушанському за запрошення. Щиро вірю, що Україна переможе і наступний фестиваль  відбудеться у вільній, незалежній Україні під мирним небом в Кулебах, де ми знову вшануємо пам’ять наших українських захисників-героїв, які поклали життя на вівтар нації.

Також було приємно отримати символічний подарунок – філіжанки із символікою і написом «Ми віримо і знаємо, що Україна завжди буде незалежною державою, бо в нашій Україні є МОЛОДЬ, яка ніколи не боялася і не боїться ворога».

Ярослав Галай влучно зазначив:

«Хто міг би подумати, що під час фестивалю «Чорна вишиванка» буде тривати війна з тим самим ворогом, від рук якого загинули патріоти в Кулебах. Але тепер з ним воюють не окремі загони, а боєздатна і озброєна армія, яку, безсумнівно, можна назвати однією з кращих у світі і яка дає достойну відсіч московській орді. Маємо велику надію, що наша держава разом з усім цивілізованим світом зуміє зламати хребет військовій машині нашого ворога».

Під час фестивалю панувала атмосфера добра і впевненості у майбутньому. Учасники дякували  Роману Лопушанському, що він у такий нелегкий час провів величне дійство, під час якого вшановано полеглих героїв, які віддали молоді життя за волю України.

Промовці згадували і теперішніх героїв, які сьогодні захищають рідну землю від московських ординців. На завершення дійства учасники фестивалю та гості виконали пісню «Ой у лузі червона калина».