gazpostach

“Я присвячую свій рекорд дітям”



Зізнаюся, я доволі рідко дивлюся телевізор. Та якось, зовсім випадково, натрапила на популярну телепередачу “Стосується кожного”, героїнею якої була жителька Шумщини Віра Омельчук. “Свобода” вже неодноразово писала про цю неймовірну жінку. Та цього разу у студії Віра вкотре довела – можливо усе.

Нагадаю вам, дорогі читачі, хто така Віра. Вона – жителька мальовничого села Залісці. Народилася без рук, до того ж одна нога у неї коротша від другої.

Мама Віри, Антоніна Фещук, пригадує, як тільки народила донечку, запанувала повна тиша. Лікарі забрали дівчинку, а тоді порадили ошелешеній жінці написати відмову. Звичайно, мати відмовилася і забрала донечку додому. Віра у сім’ї – п’ята дитина і, варто сказати, улюблена.

“Вона змалку росла дуже доброю, світлою. Не хотіла, щоб її жаліли. Навпаки, коли ми обідали, Вірочка сідала біля нас і намагалася маленькими ніжками втримати ложку чи виделку і так їла, не хотіла, щоб її годували”, – каже мама.

Вона ніколи не зважала на свої вади, лише вперто добивалася поставлених цілей. Ногами вона пише, в’яже, вишиває, прибирає у квартирі, поливає квіти …

“Вірочка – моя помічниця. Вона дуже працьовита, а ще – талановита. Як колись я плакала, мовляв, чому дитина має мучитися! Тепер дякую Богу, що вона в мене така особлива”, – продовжує пані Антоніна.

Віра з хорошими оцінками закінчила школу. Як усі дівчата, зустрічалася з сусідським парубком. Після кількарічних стосунків вони одружилися. Народила спершу дівчинку, а тоді ще й хлопчика. Однак стосунки з чоловіком не складалися. Сьогодні жінка каже, що у тому, що їхня сім’я розпалася, винні обоє.

Так Віра залишилася з двома дітками. Та впадати у відчай не стала. Її дуже давно цікавило таке ремесло, як макіяж, візаж. Тож вона взялась освоювати цю професію. Спершу тренувалася на подругах. Далі від клієнток не було відбою.

“Я ж розуміла, що маю щось робити. Адже в мене ростуть двоє дітей. Їх батько, на жаль, нам не допомагає. Не могли ж ми жити на мамину пенсію”, – сказала у студії Віра.

Власне у студії вона і встановила рекорд України.

“Своїм прикладом хочу показати всій країні, що люди з інвалідністю здатні на багато що. Коли є віра, бажання і натхнення – все можливо! Цей рекорд присвячую своїм дітям – Евеліні та Арсенію. Хочу довести, що їхня мама багато чого вміє і завжди буде їх любити».

Зафіксував рекорд в студії ток-шоу «Стосується кожного» експерт Національного реєстру рекордів України Віталій Зорін. Так, Віра Омельчук за лічені хвилини професійно зробила дуже ніжний денний макіяж.

«Національний реєстр рекордів України номінує Віру Омельчук на національний рекорд – «Мінімальний час нанесення макіяжу ногами, – констатував експерт. – В Україні багато досягнень, пов’язаних з макіяжем та різними косметичними процедурами, в основному це або масові рекорди, або на час. Але в техніці, якою володіє Віра, раніше ніхто не відзначився ні в Україні, ні в Європі. В цьому рекорді, передусім, має значення відповідність усім вимогам макіяжу, час – другорядний фактор. Всі необхідні умови виконані. Це означає, що рекорд України встановлено».

За словами Віталія Зоріна, коли представники Національного реєстру рекордів України вперше побачили відео, на якому Віра Омельчук наносила макіяж і вишивала без допомоги рук, були вражені. «Ми готові продовжити і зареєструвати як національне досягнення України ще один рекорд Віри з виготовлення вишивок», – повідомив він.

Привітати маму вибігли діти. Видно було, які вони щасливі разом: “Матусю, ми дуже дякуємо тобі за те, що ти у нас така добра, лагідна. Мамо, ми зробимо усе, щоб стати твоїми руками”.

Я була вражена побаченим. Та найбільше – добротою, щирістю і тим, як Віра підтримує, підбадьорює людей, у котрих, здавалося б, є усе. До прикладу, дуже розчулила розповідь її подруги Люби.

“Віра для мене – одна із найдорожчих людей, моя вірна подруга, порадниця. Я вірю, що її в моє життя послав Бог. Розповім, як ми познайомились. Я розлучилась з чоловіком. Треба було самотужки піднімати дітей. Було дуже важко. Якось зовсім випадково у газеті прочитала про Віру. Там був вказаний її номер телефону. Одразу ж зателефонувала. Ми довго говорили. Згодом Віра приїхала в Київ, ми гуляли, ділилися планами на майбутнє. Після зустрічі з нею я переосмислила своє життя. Ось, у мене руки, ноги на місці, маю діток, роботу. Чого ще хотіти? Так я змусила себе не впадати у відчай. Змогла і дітей вивчити, і зараз достатньо заробляю, щоб їм допомогти. Насправді все оте “не можу, у мене не вийде, страшно” – у нас голові, а треба слухати серце, як це робить Віра”, – розповіла пані Люба.

Зоряна ДЕРКАЧ

 

 








Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*