Визначна пам’ятка української музичної культури ХVІІ—ХVІІІ

Сьоодні минає 230 років із часу видання в місті Почаїв першої в Україні та східно-слов’янській музичній культурі антології духовних пісень під назвою «Богогласник» (1790). Книжка була надзвичайно популярною, неодноразово перевидавалася в Почаєві, Перемишлі, Холмі, Петербурзі. І, як зауважує історик Я. Ісаєвич, «мабуть, жоден інший стародрук не мав такого тривалого впливу як на рукописну книжність, так і на словесний та музичний фольклор наступного періоду».
Почаївський «Богогласник» ще наприкінці ХІХ століття став об’єктом дослідження М. Грушевського, І. Франка, В. Щурата, В. Гнатюка, В. Петерца, Ю. Яворського, М. Возняка, С. Щеглової, М. Миронича. Починаючи з кінця ХІХ ст., чимало пісень зі збірника використовували українські композитори: А. Вахнянин, М. Лисенко, К. Стеценко, О. Нижанківський, М. Леонтович, С. Людкевич, В. Барвінський.
На відзначення події у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської ОУНБ розгорнуто книжкову виставку «Богогласник» – перша в Україні друкована антологія духовних пісень».
В експозиції представлено дослідницькі праці І. Франка, В. Гнатюка, Я. Запаска, Я. Ісаєвича, О. Гнатюк, Ю. Медведика, Ю. Ясіновського, О. Желєзняк ін.
Серед експонатів виставки – розвідки Петра Медведика, Гаврила Чернихівського, Степана Костюка. У них йдеться про історичні умови, які сприяли укладанню антології, її вплив на подальший культурний розвиток, про авторів «Богогласника», які жили й творили на теренах нашого краю. Наприклад, поет і священник, збирач народних пісень Іван Пашковський був парохом села Мишковичі (нині Тернопільського району), Федір Кучинський – священник в селі Медова (нині Козівського району), Антін Маркевич – парох у селі Олесине (нині Козівського району), дяк Іоан Новочинський – із села Куропатники (нині Бережанського району). Авторами пісень про чудотворні ікони в Тернополі, Буцневі, Зборові, на думку Петра Медведика, могли бути мешканці цих сторін.
«Богогласник» 1790 року сьогодні став уже бібліографічною рідкістю. Його примірники збереглися в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського, Національному музеї у Львові, Центральному державному архіві України в Києві, Львівській національній науковій бібліотеці ім. В. Стефаника, Кременецькому краєзнавчому музеї, бібліотеці Академії наук Литви, василіанському монастирі у Варшаві, Білорусії, Росії, приватних колекціях.
У 2016 році почаївський «Богогласник» опубліковано в Німеччині. Видання підготував дослідник українських духовних пісень Юрій Медведик. І попри невеликий наклад, книжка сьогодні представлена до уваги читачів найбільших бібліотек України та Європи.
Марія ІВАНКІВ,
головний бібліотекар відділу краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської ОУНБ