Повідомити новину

Поширити:

«У нев’янучий віночок», «Хтось розсипав червоні коралі»… Так називалися дві книги, видані у 2003 р., світлої пам’яті літераторки, легендарної зв’язкової УПА, членкині ОУН, політв’язня Марії Штепи, яка у перший день літа 2020 р. на 96-му році життя відійшла у вічність.
Про славний і водночас непростий життєвий шлях уродженки с. Ромашівка Чортківського району можна створити не один художній чи документальний фільм, як і зі сторінок її 10 книг вивчити історію національно-визвольних змагань.  
Марія Степанівна у підлітковому віці брала активну участь в діяльності патріотичної організації «Просвіта», а в 1942 році вступила до молодіжної ОУН. Працюючи у райфінвідділі села Білобожниця, була зв’язковою під псевдонімом «Тополя».
Після арешту у грудні 1946 р., витримавши тортури НКДБ і ні в чому не зізнавшись, була засуджена на 10 років виправно-трудових таборів. Ув’язнення відбувала  в Мордовії, працюючи на лісоповалі, та Челябінській області. 
Повернувшись із заслання у 1968 році, підтримувала націоналістичний дух на рідних теренах, організувала у 1980-х роках церковний хор в селі Білобожниця на Чортківщині, який проводив репетиції у неї вдома. Ініціювала спорудження пам’ятника «Жертвам тоталітарного режиму» у центрі цього ж села та відновлення могили січового стрільця на білобожницькому цвинтарі.
Від часу проголошення незалежності України Марія Штепа брала активну участь в громадсько-політичному житті нашої держави. Проводила зустрічі з молоддю та учнями, розповідала про буремні роки підпільної боротьби, виховувала у них патріотизм і любов до України. Окрім того, п. Марія створила музей політв’язнів та репресованих у Чортківському районі в приміщенні Бучацького єпархіального управління.
22 серпня 2016 р. Президент України П. Порошенко нагородив Марію Штепу орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.
Все менше залишається їх – справжніх Героїв, які пройшли «Тернисту дорогу пам’яті» (назва однієї з її книг). І хай пам’ять про вас, п. Маріє, буде завжди у нев’яночому віночку, у який ви «розсипали червоні коралі».
Редакція газети «Свобода»