Православні та греко-католики відзначатимуть воскресіння Ісуса Христа 12 квітня, а у римо-католиків це свято настане на тиждень раніше, 5 квітня.
Так відбувається тому, що різні конфесії по-різному підраховують дату Великодня. Іноді вона збігається, як це було торік: у 2025 році у християн і східного, і західного обрядів це свято припало на 20 квітня.
Чому Великдень 2026 не збігається у православних і католиків?
Дату Великодня церква обраховує заздалегідь: на багато років вперед, залежно від того, яким календарем користується для літочислення – григоріанським (римо-католики) чи юліанським (православні та греко-католики).
Святкування Пасхи у церквах різних конфесій іноді сходиться на одну дату, а часом припадає навіть на різні місяці (як це було у 2024 році). Так відбувається тому, що для підрахунків використовують не лише сонячний (григоріанський чи юліанский) календар, а й одночасно місячний календар та неділю, яка є єдиною точно відомою часовою одиницею в цих обрахунках споконвіку.
Аби обчислити день Великодня потрібні дати весняного рівнодення, першої повні після рівнодення та першої неділі після повні. Ось підрахунки для 2026 року: після 20 березня (дня весняного рівнодення) перший повний місяць випадає 2 квітня. Наступна неділя після нього – Великодня (у християн західного обряду). Це буде 5 квітня.
У християн східного обряду, які додали до 20 березня 13 днів, випала та ж повня 2 квітня. До неї слід додати ще чотири дні (похибка за Метонієвим циклом) – і Пасха випаде на найближчу неділю, тобто 12 квітня.
У світі періодично відбуваються перемовини, аби унормувати спільну дату Пасхи для представників різних церковних традицій.
У
2025 році християни відзначали
1700-річчя з часу проведення першого Вселенського собору. Тоді вдалося упорядкувати питання спільної дати святкування Великодня для вірян на 15 століть. Цю екуменічну річницю
згадав у своїй проповіді Папа Римський. Він також закликав встановити спільну дату Великодня для християн і додав, що католицька церква готова прийняти дату єдності.
Цьогоріч в Україні прогнозують подорожчання великоднього кошика
За оцінками економічних оглядів і ринкових аналітиків, середня вартість святкового набору продуктів становитиме приблизно від 1000 до 1500 гривень, а у розширеному варіанті з більшою кількістю м’ясних і молочних продуктів може сягати 1800 гривень і більше. Зростання цін пояснюють інфляцією, подорожчанням енергоносіїв, логістики та сезонним підвищенням попиту перед святом.
Найдорожчими складовими кошика традиційно залишаються м’ясні та молочні продукти. Зокрема, домашня ковбаса може коштувати приблизно 500–750 грн за кілограм, свиняча шия — близько 250–280 грн/кг, а куряче філе — майже 190 грн за кілограм. Серед молочних продуктів кисломолочний сир у середньому коштує близько 288 грн за кілограм, сметана — приблизно 190 грн/кг, а вершкове масло (180–200 г) — у межах 94–155 грн.
Одним із символів Великодня є яйця, і їхня середня ціна у березні 2026 року становить приблизно 79–87 грн за десяток. Ближче до свята ціни можуть зрости ще приблизно на 10–15 % через підвищений попит. Також значною складовою святкового кошика є паска. У пекарнях та магазинах паска вагою близько одного кілограма може коштувати приблизно 240–250 грн, що пов’язано з подорожчанням борошна, масла, яєць і сухофруктів.
Якщо говорити про найпростіший варіант кошика — з паскою, яйцями, сіллю, хроном та свічкою — його вартість може становити приблизно 500–700 гривень. Водночас типовий сімейний кошик із паскою, яйцями, ковбасою, сиром, маслом та іншими традиційними продуктами обійдеться орієнтовно у 1000–1500 гривень.
Варто враховувати, що ціни можуть змінюватися ближче до Великодня, адже традиційно у квітні вартість деяких продуктів — насамперед яєць, м’яса та молочних виробів — зростає через сезонний попит.
Підготовка до Великодня
Готуватися до Великодня християни починають задовго до самого свята.
Після тижня Масниці, який цьогоріч був з 16 по 22 лютого, починається Великодній піст, який по-іншому ще називають Великим. Триває він 40 днів.
Свящиники наголошують, під час приготування до свята слід зосередитися на так на приготуванні наїдків на час посту та після нього та на прибиранні дому, як на своїй душі.
Після сорокаденного посту віряни відзначають Вхід Господа до Єрусалиму чи Вербну неділю. У 2026 році у православних та греко-католиків вона припадає на 5 квітня.
Останній тиждень перед Великоднем звуть
Страсним тижнем. Кожен день цього періоду у храмах відправляють особливі служби та згадують поденно останні дні земного життя Ісуса Христа.
З суботи на неділю у Пасхальну ніч у християнських храмах відбувається всенічне бдіння, а вранці після служби – освячують пасхальні кошики.
Що покласти до великоднього кошика та як його прикрасити
Великдень — одне з найважливіших християнських свят, до якого українці готуються особливо ретельно. Однією з давніх традицій є освячення великоднього кошика у храмі. Господині завчасно випікають паску, фарбують яйця та підбирають інші продукти, адже кожен із них має символічне значення. Як правильно зібрати великодній кошик і як його прикрасити?
Що кладуть до великоднього кошика
Головне місце у великодньому кошику займає паска — святковий хліб, який символізує Ісуса Христа та нове життя. Традиційно саме її ставлять у центр кошика, адже вона є головною стравою великоднього столу.
Поруч із паскою кладуть яйця — крашанки або писанки. Вони символізують відродження життя, весну та перемогу добра над злом. Традиція фарбувати яйця має давнє коріння і є поширеною у багатьох регіонах України.
До кошика також кладуть м’ясні продукти — ковбасу або шинку. Вони символізують достаток і святкову радість після завершення Великого посту.
Ще одним традиційним елементом є сир або сирна паска, які уособлюють чистоту, благополуччя та достаток у родині. Часто до кошика додають і вершкове масло, що символізує Божу ласку.
Обов’язковим елементом є хрін, який символізує силу духу та здоров’я. Його гострий смак, за народною традицією, нагадує про терпіння та випробування.
Також до кошика кладуть сіль — символ очищення, мудрості та захисту від негараздів.
Що не варто класти до кошика
Священнослужителі наголошують, що великодній кошик має бути символічним, тому не варто класти до нього забагато продуктів.
Не рекомендується приносити до храму алкогольні напої, готові салати або інші страви, що не асоціюються з традиціями цього великого свята, адже освячення має духовний, а не гастрономічний характер.
Адже великодній кошик — це не про кількість їжі, а про духовні символи, наголос на важливості ділитися та допомагати. У своїх зверненнях він закликає передавати освячені кошики захисникам, сиротам та потребуючим.
Як прикрасити великодній кошик
Окрім продуктів, важливу роль відіграє оформлення кошика. Найчастіше використовують плетений кошик із лози, який накривають вишитим рушником або святковою серветкою.
До кошика додають зелені гілочки барвінку, самшиту або мирту, які символізують вічне життя та весняне відродження.
Ще один важливий елемент — свічка, яку ставлять у кошик і запалюють під час освячення.
Сучасні господині іноді прикрашають кошики стрічками, декоративними писанками або весняними квітами, однак традиційно декор має бути стриманим і охайним.
Традиційно віряни збираються біля храмів із прикрашеними кошиками у ніч перед Великоднем або на світанку. Освячення великодніх кошиків створює особливу атмосферу свята і є важливою частиною великодніх традицій.
Символіка великоднього кошика
Кожен продукт у великодньому кошику має свою символіку. Паска уособлює Христа і духовне життя, яйце символізує відродження, м’ясні продукти — радість після посту, а сіль та хрін — силу і захист.
Після освячення родина повертається додому і розпочинає святкову трапезу з освячених продуктів. За традицією, перед тим усі вітають одне одного словами «Христос Воскрес!» — «Воістину Воскрес!».
То ж, хай цьогорічна паска принесу Україні перемогу, мир та злагоду. Хай рідні дочекаються своїх найдорожчих з війни, з полону, щоб всіма родинами зустрічати це і наступні великодні свята.
Підготувала Євгенія ВАСИЛИШИН