Повідомити новину

Поширити:

Підвищення купівельної спроможності населення, як відомо – один з головних показників економічного благополуччя країни. Справді, мати можливість за свої гроші придбати все, чого душа забажає – що ж, здавалося б, може бути кращого? Для більшості громадян нашої держави це залишається рожевою мрією, яка так ніколи й не здійсниться. А шкода.
Втім, може й не дуже шкода. Я, приміром, дуже хотів би, щоб існували речі, які неможливо було б купити за жодні гроші. Це моє наївне бажання не має нічого спільного з політекономією й механізмом ціноутворення і лежить радше у морально-соціальній площині. Думаю, зовсім непогано було б з тієї ж соціальної точки зору, щоб навіть за астрономічну суму в будь-якій валюті не можна було купити місце у виборчому списку і самих виборців гуртом; щоб не можна було купити сприятливе для себе рішення у суді або ж конкурсної чи тендерної комісії; щоб не продавалася і, відповідно, не  купувалася честь офіцера; щоб набитий гаманець і зв’язки  впливового татуся не міг замінити розбещеному бовдурові знань чи необхідної кваліфікації при вступі у престижний навчальний заклад або ж прийомі на “тепленьке” місце в солідній установі; щоб за хірургічну операцію з тебе не заправили таку суму, що здасться простішим…віддати Богу душу; щоб…
“Ти, друже, або наївний ідеаліст, або безнадійний дурень, – усміхнеться криво або ж крізь зуби перший-ліпший добряче потертий і навчений життям чоловік. – Твої бажання – утопія. Не інакше як тебе самого добряче припекло у голову оте сонце, якщо виношуєш такі божевільні прожекти. Все у цьому світі купується і все продається: честь, сумління, клятва, кохання, вірність… Питання лише в тому, за скільки. Так що не воюй, друже, з вітряками й не виставляй себе людям на сміх. Нині оте донкіхотство не в пошані. Отож подбай краще про те, щоб твій гаманець був наповнений і щоб у потрібний момент ти виявився платоспроможним покупцем, а не злидарем, що канючить милостиню».
Бути злидарем, нехай і чесним, не кожному приємно. Отож більшість обирає шлях до наповнення власної торби з грішми усіма можливими засобами – щоб бути, при потребі, солідним покупцем. Купувати навколо є що – очі розбігаються. Усе продається. Усе без винятку.
Ігор ДУДА