gazpostach

Справжній офіцер



У ці дні відзначення річниці незалежності, вшанування національного прапора мені раптом пригадалася людина, яка представляє професію, до якої у громадськості є чимало претензій. Але, попри це все, періодично випливає з пам’яті його вчинок, який, не боячись надмірного пафосу, можу назвати не інакше як героїчним.  Пригадую, як був вражений, коли у квітні 2014 р. побачив кадри: проросійський сепаратист під дикі крики прибічників “русского мира” зриває з даху будівлі Горлівського відділу міліції український прапор і встановлює російський триколор. До нього підбігає начальник райвідділу Андрій Крищенко, відбирає український стяг, відтак зіштовхує ним “сепара” на землю.

Опісля його жорстоко били, закривавленого демонстративно проводили перед камерами. Реально людина була поставлена в нелюдські умови, його мужність,  честь офіцера і просто порядність були піддані найжорсткішому випробуванню, з якого він вийшов з честю. Адже одна справа – вигукувати “Слава Україні!”, співати “Ще не вмерла…” та проголошувати вірність синьо-жовтому прапору десь в Тернополі чи Львові і зовсім інша – захищати його в буквальному розумінні своїм тілом у суцільно ворожому оточенні, ризикуючи життям. Таких людей прийнято називати золотим фондом нації. Професіонал, який довів свій патріотизм не на словах, а на ділі, був призначений очільником поліції Києва, де зіткнувся з нашими типовими болячками: спробами підкупу, пропозиціями “кришувати” нелегальний бізнес, сприяти “потрібним” людям… Все ж зобразити Андрія Крищенка таким собі “лицарем без страху і докору”, мабуть, не вийде – він долучився до трагічної та нашумілої історії з перестрілкою в Княжичах. Однак, здається, і з неї вийшов, наскільки це було можливо, гідно, а потім відмовився брати участь в конкурсі на посаду голови Нацполіції, мотивувавши це саме трагічними подіями у Княжичах. Прискіпливе око, безумовно, знайде в його роботі, як і в діяльності усієї нашої правоохоронної системи, багато недоліків; до того  рівня авторитету, який вона має у цивілізованих країнах, нашій поліції ще далекувато, але… але знову і знову виринають з пам’яті кадри з Андрієм Крищенком, який вириває український прапор з рук бандюка і зіштовхує того вниз з будівлі. А далі – він серед озвірілої юрби “сєпарів”. Побитий, закривавлений, але не зламаний. Справжній чоловік. Офіцер.

Ігор ДУДА  









Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*