Одним – шашлики, іншим – кістки…

Днями була свідком, як на ринку двоє молодих людей попросили зважити їм п’ять кілограмів м’яса на шашлик. Здавалося б, нічого дивного – був вихідний і хлопці вирішили поїхати відпочити на природу. Якби не коментар бабусі після того, як молодики виклали за шашлик понад 500 гривень. Старенька щиро мовила: «Комусь – шашлики, а комусь – кістки. Пані, зважте мені на двадцятку кісток, супчик щоб вийшов не пісний…»
Отакі сумні реалії. Ціни на м’ясо останніми днями стрімко поповзли вгору – на 20-30 гривень подорожчало кожне м’ясне найменування. Полядвиця вже коштує більше 130 грн за кілограм, задня частина – 120-130 грн, передня – 95-110 грн, м’ясо, що годиться для фаршу, – 85-90 грн, бочок – 50-60 грн. Здорожчали і ковбаси, і вироби з м’яса, та не тільки вони. До нового урожаю очікується зростання цін на борошно, хліб, крупи, цукор.
Що ж буде завтра?
Днями уряд скасував державне регулювання цін на продовольчі товари та послуги на ринках. Про це йдеться у Постанові Кабміну від 7 червня 2017 року № 394, яка набуває чинності з 1 липня.
Дія постанови поширюється на встановлення граничних торговельних надбавок не вище 15 відсотків до оптової ціни виробника (митної вартості) на товари 15 груп: борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі.
Також передбачено декларування зміни оптово-відпускних цін на товари 13 груп: борошно пшеничне вищого, першого і другого ґатунку, борошно житнє обдирне, крупи гречані, яловичину, свинину, м’ясо птиці (тушка), ковбасні вироби варені, крім вищого сорту, молоко коров’яче питне (пастеризоване, фасоване у плівку), сир кисломолочний із вмістом жиру до 9 відсотків, сметану з вмістом жиру до 20 відсотків, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5 відсотка, яйця курячі, цукор-пісок, олію соняшникову).
Контролювати ціни не будуть
Функції зі здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог формування, встановлення та застосування державних регульованих цін покладено на Держпродспоживслужбу. Отож як розповіла головний спеціаліст сектору контролю за регульованими цінами Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області Віра Сцібан, у коментарі до урядової постанови зазначено,  що головна мета дерегуляції – зниження адміністративного тиску на бізнес, усунення надмірного втручання держави в економічні процеси, розвиток конкуренції та дебюрократизація (дерегуляція) у сфері ціноутворення.
Рішення уряду спростить процедуру зміни цін, залежно від цінових коливань на ринку, що дасть змогу виробникам швидше реагувати на зміни кон’юнктури.
Оскільки цінове регулювання на продовольчі товари скасовано, суб’єкти господарювання формуватимуть ціни у режимі вільного ціноутворення, залежно від попиту та пропозицій на споживчому ринку.
Держпродспоживслужба надалі не контролюватиме ціноутворення на ринку продовольства, оскільки здійснює заходи державного нагляду (контролю) лише щодо дотримання державних регульованих цін. Наразі пріоритетними напрямками роботи Держпродспоживслужби є контроль за тарифами на житлово-комунальні послуги, регульованими цінами на лікарські засоби.
Тернополяни: думки з приводу
Я вирішила поцікавитися у жителів обласного центру їх думкою щодо нинішньої цінової ситуації.
Оксана Михайлівна, пенсіонерка: «Я не чула про жодні нові постанови уряду. Але думаю, що для пенсіонерів це вже не має значення, бо ціни й так захмарні…»
Віра Мельник, учителька: «Зарплату педагогам дещо збільшили. Але в Україні жодне підвищення оплати праці не встигає за цінами у магазинах і на ринку. Я боюся збільшення зарплат чи пенсій, бо це тягне за собою підвищення цін на все, до того ж у рази».
Світлана Кухарчук, домогосподарка: «Уникаю зайве заходити у магазин. Бо куплю сірники, сіль, олію, сметану – і 200 гривень нема. Чоловік постійно дорікає, що він заробляє, а я вдома сиджу і гроші тринькаю.  А я не знаю, куди вони діваються: у магазин чи на ринок заходжу з грішми, а повертаюся без них, і сумки майже порожні. І не одна я в такій ситуації».
Степан Якубів, робітник: «Про яке державне регулювання ви кажете? Відпустили ціни офіційно? І правильно зробили. Тепер і так вже ніхто нічого не контролює. Інспекції з контролю за цінами навіть нема. У державі вільне ціноутворення вже давно».
Петро Когут, підприємець: «Я – виробник харчової   продукції, тому можу впевнено заявити, що у наш час про жодне офіційне ціноутворення на рівні держави не йдеться. Усе вирішує ринок.  Держава нас не забезпечує сировиною, ми співпрацюємо з такими ж приватниками, як і самі. Виробник борошна чи м’яса – приватник, харчовик-переробник – приватник, продавець – приватник. Про яке державне регулювання мова? Як підприємець думаю, яким чином здешевити продукцію. Інакше її ніхто не купить. Продаю вироби з м’яса, ковбаси. Ціни на сировину ростуть, зарплату працівникам треба виплатити. Дорожчає усе – пальне, енергоносії тощо, на п’яти наступають конкуренти. Тому споживачі, швидше, не помітять зростання цін, бо виробники самі дбатимуть про їх стабільність».
Галина ВАНДЗЕЛЯК