Тато цієї дівчинки загинув менше місяця тому. Це 40-річний розвідник Ярослав Журавель. Він був у складі евакуаційної групи, якій обіцяли «режим тиші» через місію ОБСЄ. У білих шоломах та білих жилетах вони йшли забирати тіло загиблого бійця. Ярослав йшов першим, тому взяв вогонь на себе. На відео з коптера видно, як, ще живий, він накладає собі жгут і намагається відповзти убік. На місце засідки пішов військовий медик, але його розстріляли з гранатометів. Три дні поспіль проросійські сили не давали проводити пошукову операцію.
Боляче думати, як повільно він помирав від поранень, без води та допомоги. Ярослав Журавель стік кров’ю. Скільки він прожив після ураження – невідомо.
Наша незалежність дається нам дорогою ціною. І сльозами цієї дитини.
Нагадаємо, що парламент вже сьомий рік поспіль не може ухвалити закон №2689 про воєнні злочини. Бо для політиків воюючої країни це «не на часі».
П’ятий Президент Петро Порошенко на своїй сторінці у Фейсбук написав: «Ми вимагаємо присвоїти звання Героя України Ярославу Журавлю посмертно.
Ярослав загинув, бо чекав на фронті політичної волі, щоб його, пораненого, евакуювали до наших військ. Ми вимагаємо присвоєння йому звання Героя України. Так само ми вимагаємо нагородити Андрія Підлісного, який зробив все, щоби врятувати Ярослава. Лише важка контузія під час артилерійського мінометного обстрілу завадила йому це зробити.
Сьогодні з нами на Марші патріотів була присутня родина Ярослава — батько Сергій Журавель та донька Ярослава. Наш обов‘язок перед ними та перед родинами загиблих українських воїнів із достоїнством вшановувати їх подвиг та жертву заради України.
Маємо вчитися на прикладі таких героїчних вчинків. Так потрібно любити Україну. Так усі українці її люблять! Коли ми будемо про це пам’ятати, все з Україною буде добре, і ми переможемо!»
Незалежність дорогою ціною
