Не коханка я, не коханка…

Дивлячись на цю завжди усміхнену, вродливу, доглянуту жінку, ніколи й не скажеш, що у неї така важка доля. Люди досі тицяють пальцями, коли Неля вклякає в церкві до молитви. «Так-так, відмолюй, кайся. Таку сім’ю розбила», – шепочуть жінки…
Історія ця почалася давно, коли Неля ще ходила до школи. Дівчині саме виповнилося 15 років. Вродливе, радісне дівча дивилося на світ широко розплющеними очима. Щодня Неля в когось закохувалась, писала зізнання в почуттях. Хлопці від красуні божеволіли, мало не щодня дівчина ставала причиною бійки. Ще б пак! Адже нині вона прихильна до одного, а завтра пускає бісики іншому.
Аж якось в їхню школу прийшов новий учитель фізкультури. Михайлу Юрійовичу було 23 роки. Красень-фізрук одразу ж викликав зацікавлення у школярок. Не оминула його своєю увагою і Неля. Раніше вона не надто любила цей предмет і з’являлася на урок зрідка, для годиться. А тепер щодня тішила вчителя своєю присутністю. Потім записалася на усі спортивні гуртки. Словом, робила усе, щоб частіше бачити чоловіка. З часом Неля відчула, як її звична пристрасть, котра, зазвичай, швидко минала, переросла у нове, невідоме досі почуття. Завжди весела, усміхнена Неля вечорами плакала у подушку, почала писати щоденник, навіть пробувала себе у любовній поезії. Ні хлопці, ні забави більше не приносили їй радості. На кожному уроці фізкультури вона зводила на вчителя закоханий погляд, сподіваючись, що той зверне на неї увагу.
Михайло Юрійович був невблаганний. Здавалося, молодому вчителю й на думку б не спало залицятися до учениці. Завжди строгий, дисциплінований, фізрук ніколи не дозволяв собі непристойної поведінки.
Минуло два роки. Неля була уже у випускному класі. За цей час дівчина добряче подорослішала. Байдужість учителя до неї викликала у дівчини непереборне бажання довести, що вона гідна його. Дівчина взялася за навчання. Ходила на додаткові уроки. А ще сумлінно займалася спортом. Згодом учениця і вчитель потоваришували. Михайло Юрійович проводжав Нелю з пізніх тренувань додому. Вони годинами теревенили телефоном. У школі всі пліткували про їхній роман. Хоча, окрім щирої дружби, між ними не було нічого, принаймні з боку Михайла Юрійовича.
На випускному вечорі трапилося несподіване: фізрук у прощальній промові до випускників заявив, що він іде зі школи, бо одружується і переїжджає до іншого міста.
Це стало трагедією для Нелі. Вона добряче випила і провела ніч з однокласником, який давно домагався її прихильності.
А далі усе відбувалося, як за сценарієм драматичного серіалу. Неля через два місяці дізналася, що вагітна. Розповіла про це хлопцю, той навідріз відмовився визнати дитину, казав, що вона не від нього. Його батьки погрожували Нелиним, оббріхували дівчину. Тож вона з батьками переїхала в інший регіон.
Згодом усе вщухло. Неля народила карооку дівчинку, яку назвала Світланкою. Батьки, переживши неабиякий стрес, заспокоїлись, змирилися. Неля здобувала освіту, мама з татом бавили внучку.
З тих пір минуло десять років. Молода жінка працювала вчителем історії в школі. Світланка росла на радість мамі і бабусі з дідусем. Життя пливло за течією. Та якось школу сколихнула звістка – померла учителька фізкультури, тож на її місце прийде новий учитель. Яким було здивування Нелі, коли вона побачила Михайла Юрійовича, не описати. Руки тремтіли, на очі наверталися сльози, хотілося водночас і обійняти, і вліпити добрячого ляпасу.
Між ними одразу ж виник бурхливий роман. Неля, здавалося, втратила голову від щастя. Михайло пішов із сім’ї, покинувши дружину і двох дітей. Закохані стали жити разом. Неля забрала до себе й донечку. Та була одна біда. Дівчинка ніяк не могла порозумітися з новим татусем. Щодня між ними виникали сварки. Дійшло до того, що вітчим почав піднімати руку на бідолашну дитину. Неля терпіла. Намагалася пояснити, заспокоїти обох. Та дівчинка втекла з дому і заявила, що житиме з дідусем і бабусею. Неля погодилася навіть на це, лиш би Михайло залишився біля неї. Утім, така ситуація тільки гнівила чоловіка. Коли дівчинка пішла з дому, Михайло почав конфліктувати з Нелею. Дорікав їй за все. То вона несмачно приготувала, то не те одягла… Так вони прожили сім років. Світланка виросла. До мами навідувалася вкрай рідко. А Михайло недавно знайшов собі молоденьку кралю, забрав речі і пішов геть. Неля розуміє, що це їй за те, що колись так само вона розбила сім’ю. А ще жінка палко кохає свого вчителя фізкультури і щодня чекає на його повернення…
Зоряна ДЕРКАЧ