Михайло РАТУШНЯК: «Свій до свого по своє» – це щоденне наше гасло»

«Знову квітень дарує тепло людям і природі. Воскресає у пам’яті особливий день, що став непересічною сторінкою мого життя, моєї долі», – щиро написав у соцмережах знаний на Тернопіллі громадський діяч, підприємець, патріот України та залюблена у свій рідний Тернопіль і тернополян людина – Михайло Михайлович Ратушняк.  
 
Двадцять літ тому…
8 квітня 1999 року в економічному просторі нашого краю з’явилося товариство «АНТ». Дата його юридичної реєстрації стала підсумком великої підготовчої роботи нечисельної на той час команди однодумців, які поставили за мету просувати у нашій області бренд всесвітньовідомої, але стовідсотково національної компанії «Оболонь».
– На той час я вже був добре знайомий з нашим земляком, який народився у Тернополі, президентом «Оболоні» Олександром Слободяном, – констатує Михайло Михайлович. – Не міг не захоплюватися тим великим внеском корпорації в економіку молодої незалежної України, у розвиток гуманітарних галузей – українського кіно, літератури, мистецтва, освіти, а також пожертвами на будівництво храмів.
Нині можу з впевненістю сказати, що саме ця патріотична складова у діяльності «Оболоні» спонукала мене до створення «АНТу». Щиро вдячний тим, хто підтримав тоді, всім, хто повірив у мій задум і долучився до розвитку українського бізнесу та добрих українських справ.
 
А починалося все з “човникового” бізнесу
Михайло Михайлович Ратушняк, успішний підприємець, громадсько-політичний діяч, меценат, народився у Тернополі. Здобув три вищі освіти, закінчивши Львівський політехнічний, Тернопільську академію народного господарства та академію державного управління при Президентові України.
Але спочатку у житті Михайла Ратушняка був кооператив “Комплекс”, опісля – так званий “човниковий” бізнес, маленьке кафе на автовокзалі. Опісля він узявся сповна використовувати свій математичний склад розуму, логіку. У пригоді стає те, що він – майстер спорту з міжнародних шашок, голова обласної федерації шашок.  Олександр Слободян  тоді сказав: “Спробуй, це – ринок, може, вдасться”. І пан Михайло став четвертим дистриб’ютором в області, щоб згодом стати першим і найкращим, а нині – єдиним ексклюзивним представником інтересів “Оболоні” в області.
 
“АНТ” – звучить гордо…
 
Як народилася назва товариства? Підказав філософського складу розуму архітектор Данило Чепіль, мовляв, на наших землях –  від Дніпра до Дністра – жили племена антів.
Минав рік за роком, «АНТ» зростав і розвивався. Зміцніла матеріально-технічна і фінансова база, збільшилася кількість людей, зайнятих у виробничому процесі, нині налічується 180 працівників. А ще товариство по праву пишається відданими та чесними партнерами, кількість яких щоразу зростає.
– Ми розуміли, що ера гуртовень минеться, – каже Михайло Михайлович, – і треба розвивати сервіс. Продовжили незавершене будівництво на вулиці Текстильна у Тернополі, почали закладати базу, закупили машини, їх нині є 50. І сьогодні товар привозять до магазинів у найвіддаленіших селах.
– На складських приміщеннях цього року розмістимо сонячні батареї, – додає партнер пана Михайла по бізнесу, його дружина Галина. – Створили базу з ремонту автомобілів. Головне надбання – працівники з достойною зарплатою, фірма з мільйонними відрахуваннями до державного та місцевого бюджетів. А ще – понад 3 тисячі клієнтів в області. І 100 тонн щоденно відвантаженої продукції.
– Змінюються часи, та не змінилися принципи діяльності нашого товариства, пріоритети і завдання, – продовжує М.М. Ратушняк. – «АНТ» став вагомою складовою українського бізнесу на теренах області. Ми забезпечуємо роботою, наші податки сприяють розвитку громади, а наші благодійні ініціативи допомагають гуртувати краян навколо величної мети – розбудови України.
Вітаю вас, мої колеги, партнери, друзі, з двадцятиріччям «АНТу»! Дякую Оксані Легкун, Оксані Медійовській, Галині Шумській, Наталі Небесній, Олегу Ратушняку, Віктору Солтису, Руслану Романишину, Володимиру Романишину  та іншим, які стояли біля витоків створення товариства. Дякую також усім, хто органічно влився у наш дружній колектив і продовжує його добрі традиції.
 
Найвагомішого слова подяки заслуговує лідер
 
Фестиваль “Цвіт вишиванки”, премія ім. Братів Лепких, “Театральні вечори”, підтримка українських виконавців, військових і волонтерів, багатодітних сімей – це маленький перелік великих добрих справ мецената Михайла Ратушняка.
– Я люблю не лише заробляти, але й роздавати, віддавати, – каже він. – Для  мене також головне – економічний національний інтерес. Тобто українські гроші – в українські руки, свій до свого по своє.
Михайло Михайлович – голова правління Ліги підприємців «Українська справа», куди належать майже 100 підприємців. Меценат багатьох духовно-національних ініціатив. Бере активну участь у громадській діяльності, депутат Тернопільської міської ради трьох  скликань та одного скликання обласної ради.
Його з дружиною Галиною та трьома доньками часто можна бачити у театрі, на фестивалях чи інших культурно-масових заходах, меценатом яких він є як представник українського виробника. Михайло Ратушняк – один із найвагоміших меценатів українських проектів, духовного, культурного та національного розвитку Тернопільщини з чіткою державницькою позицією у політичному і громадському житті Тернополя, області й України. І головне, що свою лепту у розвиток всього українського він вносить від душі, від щирого серця…
Галина ВАНДЗЕЛЯК