Міська управа у Тернополі підвищила вартість проїзду у громадському транспорті

Здорожчання без видимого невдоволення
Уже з 1 жовтня власники «Соціальної карти тернополянина»  платитимуть у тролейбусі не п’ять гривень, а вісім, у комунальному автобусі або маршрутному таксі не шість, а теж вісім гривень. Для власників неперсоніфікованого електронного квитка проїзд становитиме у всіх видах громадського транспорту дев’ять гривень. Для решти люду – десять гривень.
Таке очевидне здорожчання цього разу пройшло без пікетів і мітингів (згадаймо: кілька років тому мерія при спробі підвищити вартість проїзду наштовхнулася на шалений спротив тернополян і обмежила свої апетити).
Мерія провела промо-кампанію на високому рівні. Спочатку в інформаційний простір закинула повідомлення про бажання перевізників підвищити проїзд до 12 гривень і різко засудила це. Через деякий час на усіх близьких до ТМР Інтернет-ресурсах з’явилася стаття про те, скільки крадуть водії маршруток. Відтак, підготувавши сприятливий грунт,  виконавчий комітет Тернопільської міської ради прийняв рішення про запровадження з 1 жовтня безготівкової форми оплати за проїзд та встановлення нових тарифів на послуги з перевезення пасажирів електричним та автомобільним транспортом у Тернополі. Зазначається, що відповідні проекти рішень отримали погодження під час громадських обговорень, засідань експертних рад, засідань депутатської комісії та незалежного аудиту, який був проведений попередньо. Нова додаткова послуга «Єдиний квиток» надасть можливість тернополянам та гостям міста впродовж 30 хв. здійснювати пересадку з одного транспортного засобу в інший без повторної оплати за проїзд. Упродовж цього часу пасажир може здійснити необмежену кількість поїздок (пересадок).
Ось так… Нібито зручніше, але значно дорожче для більшості пасажирів, які не здійснюють пересадок.
 Що змінилось у законі про транспорт?
Якість громадського транспорту далеко не найкраща не лише у Тернополі, а й в усій Україні. Особливо в маленьких містах та селах, які не мають бюджетів на закупівлю нових автобусів і повноважень на розробку зручних маршрутів. Але покращити ситуацію можна. Для цього у вересні парламент ухвалив зміни до закону про транспорт. Хто тепер відповідатиме за пасажирські перевезення у громадах та які є ризики, дізнавались експерти Центру громадського моніторингу та контролю.
Нагадаємо, сім років тому в Україні стартувала реформа децентралізації. Вона змусила об’єднуватись міста та села у громади, дала більше повноважень на місцях, але разом з тим принесла чимало транспортних проблем. Справа в тому, що  громади об’єднали, але частина повноважень залишилися в районах, зокрема щодо організації пасажирських перевезень.
Новий адміністративний розподіл уряд затвердив лише минулого року. В результаті в Україні було створено на 1470 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), а також 129 нових районів замість 490 старих. Залишилось визначити хто і за що буде відповідати.
Це спричинило низку проблем, бо міська рада не могла впливати на конкурси, укладання договорів, виплати компенсацій за пільгові перевезення на приміських маршрутах в межах територіальної громади, тому частина приєднаних сіл мали значні проблеми з доїздом до міста, а подекуди взагалі маршрутки не виходили на рейси.
Аби дати громадам більше повноважень у сфері пасажирських перевезень, у вересні цього року Рада ухвалила зміни у закон про транспорт.
Можливості та ризики
Парламент передав повноваження з організації пасажирських перевезень між містами, які раніше здійснювали районні адміністрації, громадам. Тепер ОТГ можуть виступати замовниками маршрутів у своїх межах як міських, так і приміських. Відповідно до закону, громади спроможні збільшувати частоту рейсів, замінювати автобуси на нові, організовувати перевезення дітей до школи.
За маршрути, які проходять по території декількох громад в одній області, відповідатимуть обласні адміністрації.
«Великий плюс, що ОТГ нарешті дали право робити свої маршрути. Відповідно тепер будуть законно надаватись послуги із перевезення пасажирів в села і міста територіальних громад. Бо досі фактично рік діяльність громад у сфері перевезення була нерегульована жодним законом. Органам місцевого самоврядування надали функції замовника перевезень на приміських і міжміських маршрутах. До цього органи місцевого самоврядування могли бути організаторами перевезень лише на міських автобусних маршрутах, які не виходять за межі адміністративної одиниці. Що унеможливлювало запуск маршрутів в межах територіальних громад», – зауважує голова ГО «За якісний транспорт» Святослав Товстига.
При цьому експерти звертають увагу на потенційні ризики закону. Відповідно до документа, нинішні договори про організацію перевезень, укладені до набуття законом чинності, продовжать діяти і розірвати їх до завершення терміну не вийде. Це означає, що маршрути, які курсували досі і були сформовані районними адміністраціями, будуть далі працювати.
Така ситуація може обернусь не тільки дублюванням маршрутів, а й війною за пасажирів. Адже ринок перевезень – це великі гроші, часто його контролюють небезпечні угрупування. Яскравий приклад – стрілянина у Броварах минулого року через розподіл пасажиропотоку. Чи всюди вийде вирішити питання мирно, покаже час.
Наразі закон скеровано на підпис Президенту, він набуде чинності наступного дня після опублікування.
Ольга КУШНЕРИК