Повідомити новину

Поширити:

У неділю в Збаразькому замку відбулося 20-е вручення престижної нагороди «Людина року». Варто зауважити, що організатори постаралися на славу, щоб захід вийшов європейського рівня й водночас теплим та зворушливим. Він нагадував справжнє родинне свято, бо  лауреатів вітали найрідніші. Під час урочистостей у залі функціонував фотобокс, де всі бажаючі могли зробити світлини на пам’ять, на екрані висвітлювалися миті урочистостей попередніх років. 
Як розповіла ведуча заходу Неля Саржевська, за період існування конкурсу вже вручено понад 200 нагород. Конкурсні комісії до 2013 р. очолювали світлої пам’яті голова Тернопільської ОДА (1999–2002) Василь Коломийчук, згодом ректор ТДМУ ім. І. Горбачевського Леонід Ковальчук. Від 2013 р. незмінним керівником є голова правління ПрАТ «Тернопільгаз» Олег Караванський.
– Мені приємно бачити всіх лауреатів сьогоднішнього свята, тому що воно незвичайне, адже 20 років – це чималий життєвий шлях. Видатний цей конкурс тим, що зібрав від 2001 до 2020 року тих, хто відданий нашій державі та народу, людей, які щоденною працею примножували велич і славу Тернопілля, – наголосив О. Караванський. 
Також Олег Іванович схвалив вдалу ідею щодо започаткування відзнаки знаного діяча спорту та громадського діяча Володимира Пласконоса. Учасники дійства хвилиною мовчання вшанували світлу пам’ять Василя Коломийчука, Леоніда Ковальчука, духовного опікуна проведення конкурсу о. Анатолія Зінкевича та лауреатів, які уже відійшли у засвіти. Після спільної молитви з архієпископом Тернопільським і Кременецьким ПЦУ Нестором розпочалося святкове дійство, насичене виступами творчих колективів ПрАТ «Тернопільгаз», а також гостей, зокрема гуртом «Пшеничне перевесло».
Капелани – духовні захисники воїнів
Про лауреата конкурсу, військового капелана 44-ї окремої артилерійської бригади ім. Гетьмана Данила Апостола Володимира Андрухіва розповів військовик, депутат Тернопільської облради Валерій Чоботар («Гатило»). Він зазначив, що діяльність капеланів на передовій має велике значення, адже вони постійно підтримують наших бійців, стають духовними захисниками воїнів. Їхні серця також зранені, бо вони розділяли біль наших бійців, для яких інколи важко знайти слова поради чи розради, щоби духовно підтримати. Архієпископ Нестор високо оцінив капеланське служіння о. В. Андрухіва, адже, щоб спілкуватися з бійцями потрібно знайти до них підхід, підібрати ті слова, які допоможуть їм залишатися людиною за будь-яких обставин.
На запрошення голови комісії Олега Караванського відгукнувся й генерал-лейтенант, начальник Генштабу ЗСУ Сергій Корнійчук, який у 2011 р. отримав відзнаку «Людина року». У своєму слові він зауважив, що пишається званням лауреата цього конкурсу, і наголосив, що нинішнє нагородження Володимира Андрухіва вкотре засвідчує про авторитет 44-ї бригади.
Патріот і хороший господарник
Наступним нагороду отримав директор ПАП «Дзвін», с. Звиняч Чортківського району, заслужений працівник сільського господарства України, депутат Тернопільської облради, меценат Василь Градовий. Про його заслуги розповів засновник компанії «Агропродсервіс», народний депутат України Іван Чайківський, який знає п. Василя понад 20 років як справжнього українського патріота, взірцевого сім’янина. В. Градовий здійснює вагому подвижницьку і патріотичну діяльність, адже від початку новітньої російсько-української війни надає постійно допомогу ЗСУ. А коли формували колону з допомогою на схід України він разом з аграріями Чортківщини зібрав 40 тис. тонн продуктів. Окрім того, В. Градовий – знаний меценат, сприяє розбудові інфраструктури сіл.
Василь Градовий подякував за високу довіру та відзначив усіх аграріїв краю, на чолі з «їхнім батьком» – так вони шанобливо називають директора ПАП «Іванівське» Антона Білика. «Українці можуть бути багатими у світі, але щасливими лише на рідній землі», – наголосив В. Градовий.
Перші на передовій з пандемією
Про старшу медсестру відділення анестезіології та інтенсивної терапії Монастириської районної лікарні Тетяну Дмитрів уже розповідали засоби масової інформації. Монастирищина стала першим районом області, де розпочалася захворюваність на коронавірус. І саме медики цього райцентру, не маючи необхідних елементів захисту, стали на передову боротьби з пандемією.
Про п. Тетяну теплі слова говорили доктор медичних наук, професор ТДМУ ім. Я. Горбачевського Андрій Цвях, сестра та колеги.
– Ця нагорода не тільки моя, а й усіх медсестер мого відділення. Вони разом зі мною починали і до кінця йшли. Спочатку було страшно, боялися, плакали, але з Божою підтримкою ми всі залишилися на роботі, працюємо, будемо працювати і допомагати людям, – зазначила Тетяна Дмитрів. 
 Оскароносна Галина
Лауреатом конкурсу заслужено стала й директор Тернопільського комунального центру науково-освітніх інновацій та моніторингу Галина Литвинюк. У 2017 р. стала переможцем Всеукраїнського конкурсу «Освітній Оскар». Про неї розповідав доктор педагогічних наук, радник ректора ТНПУ ім. В. Гнатюка Володимир Кравець, який відзначив її повсякденну освітянську працю. У подячній промові Галина Литвинюк розповіла про власну різнобарвну стрічку життя, зазначивши, що гаслом її життя, з яким вона завжди крокує є: навчати та творити добро.
Понад тисячу людей поставила на ноги
Про завідувачку інфекційного відділення КП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» Оксану Кадубець Тернопільщиною ширяться легенди. До неї за допомогою звертаються сотні хворих, і вона нікому не відмовляє. А відколи розпочалася пандемія коронавірусу, її вважають одним із найкращих спеціалістів у подоланні важкої хвороби. Про п. Оксану як про фахівця високої кваліфікації, скромну, чуйну жінку, яка завжди вислухає і допоможе, добру матір говорив голова Тернопільської облспоживспілки, заслужений працівник сфери послуг України Михайло Лазар.
Оксана Кадубець розповіла про свою місію служіння у медицині та подякувала організаторам і колективу лікарні за високу оцінку.
І, звичайно, яка мати не хотіла б почути від доньок: «Мамо, ви найсильніша жінка, а праця ваша – безмежна. Ми пишаємося вами, бо ви світло для збереження життя».
Кошти вклала у видання чергової книжки
Надзвичайно зворушливим стало нагородження 79-річної бібліотекарки, педагога, краєзнавця із Нового Села Підволочиського району Ганни Кичук, яка все життя присвятила освіті та культурі. Про лауреатку розповідав мистецтвознавець, директор Тернопільського обласного художнього музею, заслужений працівник культури України Ігор Дуда. Уродженка с. Верещаки, що на Лановеччині, є організатором кімнати-музею у с. Гнилички. Від початків незалежності України Ганна Кичук активний учасник усіх національно-патріотичних заходів. Окрім того, вона написала 11 книг. В одній із них йшлося про батьків лікаря з Німеччини, і він вирішив віддячити п. Ганні коштами, але вона відразу їх вклала у чергове видання.
Як розповіла п. Ганна, вона й сьогодні продовжує працювати, адже її служіння – розкривати на сторінках книг історичну правду та людські долі.
Підприємець і меценат, який працевлаштував учасників АТО (ООС)
Лауреатом конкурсу також став директор підприємства «Молокія», меценат Віталій Ковальчук. Про його добрі справи розповів О. Караванський, відзначивши високий професіоналізм п. Віталія, який поставив за мету перетворити очолюване ним молочне підприємство на найкраще в України. Олег Іванович також акцентував увагу на проблемах селянських господарств, де спостерігається скорочення поголів’я ВРХ. Окрім того, відзначив ще одну вагому заслугу В. Ковальчука – працевлаштування 30 учасників АТО (ООС).
Василь Копча про «невидимих людей»
Високу нагороду отримав і доктор медичних наук, професор ТДМУ Василь Копча. Про наукові здобутки колеги розповів доктор медичних наук, професор Олександр Ковальчук.
Василь Копча подякував голові конкурсної комісії О. Караванському за високу довіру та наголосив, що є люди, які виконують величезну роботу, але вони «невидимі». Це санітари, медичні сестри, які у період пандемії виконують значний обсяг роботи. Вони – також люди року, бо їх праця заслуговує на найвищу подяку.
«Дякую Богові за все»
Ряди лауреатів поповнив і митрофорний протоієрей, настоятель церкви Воздвиження Чесного Хреста (Надставної), зачинатель автокефального руху на Тернопіллі Дмитро Лисак.
Отець Дмитро розповів про свій життєвий шлях. Походить він з освіченої християнської родини, один із його дідусів був послом у Сеймі. У його сім’ї завжди цінували землю та працю. Також о. Дмитро згадав про відбудову та ремонт храмів, про боротьбу за автокефалію.  «Пишаюся, що я українець!» – сказав на завершення о. Дмитро.
Наша колега
Приємно, що лауреатом конкурсу стала наша колега, знана журналістка, відповідальний секретар газети «Вільне життя плюс» Софія Лінчевська. Про її творчий шлях розповіли колеги по перу та науковець, учасник новітньої російсько-української війни Микола Лазарович. Софія Лінчевська – уродженка Підволочищини, педагог за освітою, від 2006 р. у журналістиці. За цей час отримала різноманітні відзнаки творчих конкурсів.
На запрошення голови конкурсної комісії О. Караванського привітати лауреатів і взяти участь у нагородженні приїхало багато лауреатів минулих років. Лунали вітання від народного артиста України В’ячеслава Хім’яка. Ось так щиро і доброзичливо завершилося дійство.
Наостанку Олег Караванський наголосив на необхідності перевидання книги про лауреатів конкурсу «Золота еліта Тернопілля» та висловив подяку усім, хто прибув на вручення нагород, творчим колективам ПрАТ «Тернопільгаз» та гостям, директору Національного заповідника «Замки Тернопілля» Анатолію Маціпурі та його колективу, партнеру проведення заходу «КвітоЦентру» та ін.