Повідомити новину

Поширити:

Декілька слів про свято. По 40 днях після народження Ісуса, Марія разом із Йосифом принесли немовля Ісуса до храму для викуплення та щоб скласти жертву очищення, згідно з законом Мойсея. В той час у храмі їх зустрів Симеон, який, побачивши Ісуса, назвав Його «світлом на просвіту поганам і словою людей Ізраїля» (Лк 2:32). Він вказав на Ісуса, як на світло, що просвічує і освячує кожну людину, яка приходить на світ. Щоразу, коли освячуємо чи благословляємо якісь речі, в самих молитвах висловлений зміст того, для чого ми це робимо. В молитвах на благословення свічок ми просимо, щоб Дух Святий запалив нас світлом Христовим, щоб дав можливість пізнати Христа, щоб ми могли Його понести людям, щоб як світло проганяє фізичну темряву, так щоб і ми, запалені духовним світлом, могли оминути темряву гріха. Свічки, які ми освячуємо, є символом Христа, який проганяє темряву з нашого життя. Тому варто запалювати їх щоразу, коли стаємо до молитви, щоб пригадувати собі про Його присутність.

Часто кажуть, що ці свічки оберігають від грому і блискавиці, що вони наділені якоюсь магічною силою. Так, варто їх запалювати під час бурі і при хворобах, в моменти лихоліть, але лише з вірою, що Той, Хто є правдивим Світлом, завжди поруч і може нас вберегти та прийти на допомогу. Свічка – не оберіг, а символ Божої присутності, який має запалювати нашу віру і довіру до Христа. Тому не варто колекціонувати свічки і з року в рік їх знову освячувати, щоб вони мали «більшу силу». Нехай ті свічки, які будете освячувати, згорять у вас до наступного року, це буде добрим знаком того, що ви за цей рік присвятили багато часу для Бога.

На фото: Діти Марійської і Вівтарної дружин церкви Успення Пресвятої Богородиці у Тернополі приготувались до Стрітення і виготовили власні свічечки.

Василь СЕНТИК