Цікаву оповідь про видатного уродженця Тернополя, можливо, маловідомого для нас, подав у Фейсбук радіоведучий служби Бі-Бі-Сі Сєва Новгородцев.
«Пам’ятаю, колись була пісня «Файне місто Тернопіль». Місто, справді, файне, хоча б тому, що там в 1869 році народився католицький священник Казимир Зеглен. Наш герой увійшов в історію, однак не церковними служіннями.
В 1890 році Казимир, у віці 21 років, не знаю, з яких причин покинув рідну Тернопільщину і поїхав в Америку. Потрапив до Чикаго – американської столиці злочинності. Братки Чикаго щось не поділили з мером Картером Харрісоном і застрелили його прямо у власному кріслі. Вражений цим злочином Казимир почав розмірковувати, чи можна на кшталт середньовікових лат захистити тіло від вогнепальної зброї?
Три роки експериментував з різними матеріалами, випробовував металеву стружку, кінське волосся, мох, поки не відкрив чудові властивості шовку. Багатошаровий шовк його дизайну міг розтягуватися і гасити енергію кулі. Ось так з’явилися куленепробивні жилети Зеглена.
Усвідомлюючи, що винахід викличе багато сумнівів, Зеглен влаштував публічну демонстрацію. Його польський друг Борзиковський вистрілив у нього з пістолета – жилет не підвів.
Тоді Зеглен показав свій винахід громадськості. Снайпер випустив у нього вісім револьверних куль, і Зеглен залишився неушкодженим.
Продукція була доволі дорогою – звичайним людям не по кишені, та й рідко кому знадобилася б. Тому першими клієнтами Казимира Зеглена були королівські особи Європи, які потенційно боялися нападів анархістів. Так, в 1901 році в іспанського короля Альфонсо з 13, який був немовлям, кунули вибухівку, але він залишився неушкодженим, бо королівська коляска була під куленепробивним покриттям.
Незабаром носіння жилетів Зеглена стало звичною справою для вибраних. Мало хто знає, що Ерздуке Франц-Фердинанд носив такий жилет на момент спроби нападу в Сараєво. Біда в тому, що аристократи підсвідомо очікували пострілу в серце, наче на романтичній дуелі лицарів, але сербський націоналіст Гаврило Принцип підійшов до відкритої машини і застрелив Ерздука впритул у шию. Тому шовковий куленепробивний жилет виявився марним.
Потім почалася світова війна, в якій загинули мільйони, слідом за серією революцій, які знищили не менше людей…
Цікаво, що наступний науковий прорив в куленепробивності зробила полька Стефанія Кволек, яка працювала в Америці в Dupont Corporation. У 1964 році її лабораторія шукала легкий та міцний матеріал для автомобільних шин та розробила поліпарафеніленовий терефталамід, відомий нам під торговою маркою Kevlar.
Сьогодні кевлар є важливим компонентом армійських захисних жилетів та американських піхотних шоломів.
А все почалось в Тернополі…»