Коронавірус чи не усім поламав життєві плани, а декого просто таки загнав у глухий кут. У вихідні на редакційну електронну скриньку надійшов лист такого змісту: «Звертається до вас колектив Хоростківського спитзаводу. Нас незаконно звільняють з роботи – проводять скорочення, залишаючи без засобів до існування. Допоможіть!»
У телефонній розмові з представником колективу з’ясувала детальніше про цю ситуацію. Станом на 1 січня на заводі працювали 143 людини, на 18 березня – 129, зараз – тільки 102 працівники. Між тим, у 2018 році на заводі розпочалася реконструкція – було завезено нове обладнання на більш як 25 мільйонів гривень. Усі сподівалися на роботу і мали надію про хорошу зарплату. Однак… У березні керівництво повідомило про скорочення, під яке підпадають щонайменше 40 працівників. Відповідно до законодавства, на підприємствах, де є профспілковий орган, попередження про скорочення повідомляється за три місяці. Профспілка спиртозаводу не дала згоди на вивільнення працівників. Втім, дамоклів меч висить, і десь наприкінці червня попереджені можуть втратити роботу. За словами співрозмовника, серед них – люди, яким залишилось менше трьох років до пенсії, мати, син якої зараз служить в АТО, батьки студентів, а також працівники, які проживають зі старенькими батьками.
Люди не збираються миритися і планують, заручившись фаховою правовою допомогою, йти до суду, щоб захистити своє право на працю.
Аналогічна ситуація на Марилівському спиртозаводі, що у Чортківському районі, яка уже набрала медійного розголосу. Працівники вийшли на акцію протесту, щоб захиститися від звільнення.
Власне, не лише спиртову галузь області охопила ця карантинна біда – скорочення. За офіційними даними, з початку дії карантину, тобто з 12 березня по 12 травня 2020 року, статус безробітного в Україні отримали 197 тисяч громадян, що вдвічі більше ніж за аналогічний період минулого року.
Станом на 13 травня 2020 року кількість безробітних, зареєстрованих в Державній службі зайнятості, становить 486,8 тис. осіб, що на 181 тисячу більше ніж на цю ж дату минулого року. Ось такі сумні карантинні жнива… Так є скрізь у світі, наприклад, у США уже проводять аналогії з часами великої депресії.
Чи можливо у нас знайти роботу? На сайті Державного центру зайнятості зараз майже 42 тисячі вакансій та майже 500 тисяч резюме. Тобто разюча невідповідність пропозиції та попиту. За бортом залишилися чимало професій, зокрема у сфері розваг та туризму, транспорту, ресторанного бізнесу. Багато дрібного бізнесу безповоротно закрилося. Самодостатні амбітні люди, які донедавна покладалися лише на себе, змушені шукати підтримки у держави – реєструватися безробітними.
Слід зауважити, що протягом карантину запроваджено низку законодавчих змін, які значно спростили умови реєстрації в службі зайнятості та отримання допомоги з безробіття на цей період.
Зокрема, забезпечено можливість подання заяв про надання статусу безробітного та допомоги з безробіття дистанційно, тобто на електронну пошту центру зайнятості. Також зареєструватися як безробітний та оформити допомогу віднедавна можна через онлайн-портал державних послуг «Дія».
Підвищено з 650 до 1000 гривень мінімальний розмір допомоги з безробіття на період карантину та протягом 30 днів після його завершення.
Зареєстрованим у службі зайнятості безробітним допомога призначається з першого дня набуття статусу, навіть тим, хто був звільнений у період карантину за власним бажанням (до карантину звільненим за власним бажанням допомога виплачувалася з 91 дня набуття статусу).
Роботодавці з числа суб’єктів малого та середнього бізнесу, які зупинили чи скоротили свою діяльність під час карантину, можуть отримати допомогу для покриття витрат на зарплату робітникам, яким було скорочено робочий час.
Ось перелік нещодавніх законодавчих змін, які так чи інакше стосуються пільг для бізнесу та роботодавців. 13 травня на позачерговому засіданні Верховної Ради прийнято в цілому законопроект №3329-д. Ним, зокрема, продовжено строк незастосування штрафів за податкові порушення, який діятиме з 1 березня по останній календарний день місяця закінчення дії карантину; строк ненарахування пені; мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок.
Крім того, звільнено від сплати ЄСВ всіх ФОПів до 31 травня 2020 року. А допомогу з часткового безробіття вже точно не оподатковуватимуть.
Крім податкових пільг, на засіданні ВРУ 13 травня був прийнятий в цілому ще один важливий документ – законопроект «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (щодо усунення дискримінації за колом платників)». Ним звільнено від сплати ЄСВ ФОП-«загальносистемників», самозайнятих осіб та членів фермерського господарства за місяці неотримання доходу; доповнено перелік осіб, звільнених від сплати ЄСВ, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю. Такі особи зможуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Водночас Мінсоцполітики повідомило про початок призначення фізособам-«єдинникам» І та ІІ груп допомоги на дітей. Вона надається лише тим фізособам-«єдинникам», які сплатили ЄСВ за усі місяці 2019 року або за усі місяці 2019 року з дати початку реєстрації підприємницької діяльності, і лише одному з батьків на кожну дитину до досягнення нею 10-річного віку (включно). Така допомога не призначається на дітей, на яких виплачується компенсація послуги «муніципальна няня». Отримання інших видів допомоги не позбавляє ФОП права на цю допомогу.
Уряд висловив намір продовжити карантин, щоправда пом’якшений, і після 22 травня. Дай Боже, щоб ставало усе менше підстав для обмежень у праці, бо для багатьох безробіття уже з голодними очима…
Ольга КУШНЕРИК