У Тернополі орудують «зелені» вандали

Крадуть із парків квіти та саджанці дерев, ламають лавки і розбивають урни для сміття – це лише короткий перелік наслідків вандалізму в обласному центрі. Руйнують комунальне майно не лише люди, а й бійцівські собаки.
Два саджанці в одну яму
Набув розмаху новий антирух – «зелений» вандалізм.  Впродовж минулого року зловмисники у файному місті викрали вже кілька каштанів Бріоті,  блакитну ялинку на Східному масиві, а нещодавно зі скверу Кобзаря «любителі рослин» поцупили Тарасову вербу, а також саджанець Адамового дерева (павловнії) на вул. Князя Острозького, 45. І це, на жаль, неповний перелік, який стосується тільки нещодавно висаджених молодих дерев.
Відтак, замість того, щоб озеленювати нові куточки міста, комунальникам доводиться у старі ями висаджувати нові дерева.
«Проблема вандалізму існує давно. Вона повторюється з року в рік. І щоразу в рамках місячника озеленення ми намагаємося засадити ці ділянки новими саджанцями», – розповідає головний спеціаліст відділу благоустрою та екології Тетяна Придача.
Дивно, але вандали не лише крадуть дерева, й ламають молоді саджанці, не забираючи їх.
«Минулого року невідомі поламали туї, які ми висадили в горщики та розмістили на залізничному мосту. Деревця витягнули з корінням і залишили поруч.
Така сама доля спіткала усі саджанці павловнії, які мали  перетворити острів Закоханих, що в парку ім. Т. Шевченка, у «фіолетовий вибух», – продовжує Тетяна Придача. – З огляду на зловмисників, цьогоріч намагаємося висаджувати більш дорослі дерева, бо їх важче зламати чи викорчувати».
На дерева нападають… собаки
Ще однією проблемою для зелених насаджень у Тернополі є бійцівські собаки. Господарі спеціально цькують їх на дерева, щоб чотирилапі точили об них зуби.
Такі випадки часто зустрічаються у житлових масивах, але там відповідальність за зелені насадження несе ЖЕК або ОСББ. Відтак, якщо ви побачили, що собака гризе дерево – відразу інформуйте комунальні служби. Також можна звертатися на «гарячу лінію» міської ради та в поліцію.
Крадуть дерева, бо вони дорогі
Головний спеціаліст відділу благоустрою та екології Тетяна Придача каже, що дерева у Тернополі ніколи не висаджують хаотично, адже вони повинні доповнювати красу міста. Тому інколи доводиться купувати дороговартісні саджанці.
Але навіть їх ми купуємо за найнижчою в Україні ціною. Інколи відмовляємося від певних порід дерев, бо вони занадто дорогі. Зрештою, саме такі дерева найчастіше стають жертвами вандалів. Люди чомусь вважають, що краще буде, коли це дерево виросте на їхній дачі, а не в парку чи сквері.
Саджанці для озеленення міста обирають за  певними критеріями. Важливо, щоб вони прижилися у наших кліматичних умовах.
Перш за все, беруть до уваги те, чи саджанці не бояться вітру і морозу. Також важливо, щоб вони вписалися у загальну картину. До прикладу, цього року була проведена акція з озеленення бульвару Шевченка. Відповідно до концепції, обрали для висадження червонолисті дерева, щоб додати кольорові вкраплення до загального фону.
Зрізають одні дерева, щоб висадити інші
Комунальники не лише висаджують нові дерева, а й зрізають старі та небезпечні для тернополян. Цьогоріч заплановано викорчувати старі тополі поблизу острова «Чайка», висаджені понад п’ятдесят років тому,і замінити їх на катальпи у рамках започаткованого попередніми роками у Тернополі екологічного вектору під назвою «Перетворимо тополину пісню у катальповий рай».
«Тернопіль – це район підвищеної вологості, – зазначила головний спеціаліст відділу благоустрою та екології Тетяна Придача. – Для того, щоб отримати тінь і зменшити вологість, тут висаджують дерева з великою листковою площею. Саме до таких належать катальпи».
До слова, «тополина пісня» цьогоріч особливо дошкулила тернополянам. Пух, якого було надзвичайно багато на вулицях міста, став справжнім випробуванням для людей, які страждають на алергію. Він є одним із найбільш активних алергенів і завдає людям суттєвих незручностей.
Як повідомляють в управлінні ЖКГ, в Тернополі багато тополь. Ще за радянських часів дуже оперативно будували мікрорайони, і швидко озеленити ці бетонні джунглі могли тільки тополі.
Наталя ЛУКІВ