Віктор МАЦИКУР: «Не закохатися ми не могли»

Кажуть, кохання, що спалахнуло у студентські роки, – вічне. Принаймні такий висновок можна зробити, познайомившись із подружжям Мацикур, яке цьогоріч  святкує 21-шу річницю весілля.
Віктор Мацикур – титулований спортсмен, політик, директор департаменту у справах сім’ї, молоді, фізичної культури і спорту Тернопільської облдержадміністрації. А ще – неймовірний романтик, який два роки домагався прихильності майбутньої дружини Галини.
«Ми познайомилися під час вступу до педінституту  на спеціальність «географія-історія». Це було майже 25 років тому, але я досі пам’ятаю, як виглядала Галина. Красива, енергійна,  спортивна, з посмішкою на обличчі – у неї було неможливо не закохатися.
Протягом перших двох років навчання я робив кілька спроб запросити в кіно чи на морозиво. Але лише після другого курсу, під час географічної практики на березі Дністра, вдалося підкорити її серце»,  – пригадує пан Віктор.
Подружжя розповідає, що не закохатися один в одного вони не могли, адже мали безліч спільних інтересів.
«Ми обоє навчалися на «відмінно», обожнювали спорт та подорожі. Тому з практики повернулись вже не просто одногрупниками, а хорошими друзями», – приєднується Галина.
А далі був квітковий період стосунків. Віктор виявився справжнім романтиком. На кожному побаченні дарував коханій квіти.
«На зустріч завжди намагався прийти з трояндною. Добре, що мав стипендію,  та й мама вирощувала красиві квіти».
Через два роки пара зіграла весілля.
«Ми одружилися на завершенні 4-го курсу навчання. Весілля було скромне, відсвяткували в квартирі. А серед гостей була лише найближча родина. Замість медового місяця у нас була сесія і поїздка на географічну практику. Аж не віриться, що минуло вже 20 років. Таке враження, що лише вчора…» – продовжує Віктор.
Сьогодні подружжя виховує сина. І для їхньої родини, як і у студентські роки, обов‘язковим є спілкування з природою: прогулянки в парку, дача, ліс, туризм.
Щодо Дня святого Валентина, то це свято особливо не святкують. Адже якщо почуття є, про них варто говорити щохвилини, а маленькі подаруночки коханій людині можна робити щодня.
Наталя ЛУКІВ