Міграційні настрої українців суттєво підсиляться, вважають експерти. Адже незабаром Польща полегшить процедуру отримання громадянства для власників “карти поляка” – зміни до закону уже ухвалені Сеймом у першому читанні.
Про можливість внесення змін до законодавства, яке регулює дію у Польщі “карти поляка” урядовці у Варшаві заявляли ще на початку цього року. Урядова партія “Право і справедливість”, яка є ініціатором нововведень заявляла, що встановить правовий механізм повернення етнічних поляків на батьківщину, максимально захистить і полегшить процес їхньої адаптації. Нещодавно ці заяви набули реального змісту. Польський Сейм ухвалив запропонований урядом законопроект у першому читанні.
Відтак власники “карти поляка” – документа, який підтверджує приналежність особи до польського народу і видається громадянам 15-ти пострадянських країн, що не визнають подвійного громадянства, – перебравшись на постійне місцепроживання до Польщі, уже за рік зможуть клопотати про набуття її громадянства. До цього часу таке було можливим лише після трьох років постійного проживання в країні.
Додаткові можливості
Власники “карти поляка” також можуть розраховувати на фінансову підтримку від держави упродовж перших дев’яти місяців перебування у Польщі у розмірі близько 140 євро щомісяця, допомогу з найму помешкання, безкоштовне вивчення польської мови та безоплатну професійну перекваліфікацію. Причому, фінансове забезпечення стане централізованим – до цього усі витрати на себе брали органи місцевого самоврядування. Зміни передбачають, що про “карту поляка” особа може клопотати не лише у консульських установах, але й у воєводствах Польщі.

Співавтор законопроекту, депутат Сейму Міхал Дворчик пояснив, що нововведення фактично є правоваою основою “для евакуації та ефективної допомоги особам польського походження, на випадок загрози їх життю чи здоров’ю”. При цьому він нагадав про евакуацію поляків з зони військових дій на Донбасі. Нововведення також позитивно вплине на демографічну ситуацію в країні і покращить економічну складову, запевнив Дворчик. Адже, за оцінками експертів, на теренах пострадянських республік нині проживає до півмільйона етнічних поляків.
“Генеологічний бум”
Нові можливості переїзду до Польщі та швидкого отримання громадянства неабияк активізували українців. Останні масово звернулись до історичних архівів, де вишукують бодай якість натяки на польське коріння.
У коментарі DW керівник відділу використання інформації документів Центрального історичного архіву України у Львові Ігор Смольський зауважив, що в архіві спостерігають “генеалогічний бум”. “Лише за перші три місяці цього року до архіву звернулося понад тисячу осіб за біографічною довідкою генеалогічного характеру. Також зросла кількість охочих самим дослідити своє походження”, – каже Ігор Смольський. Науковець таке зацікавлення напряму пов’язує із запровадженням Польщею “карт поляка”. Якщо ще у 2008 році архів опрацював близько 700 заяв на довідку генеалогічного характеру, то уже в 2015 році їх надійшло три тисячі, а за перші три місяці цього року – понад тисяча, констатує представник Центрального історичного архіву у Львові. “Аналогічна ситуація у всіх українських архівах. З внесенням змін до закону, однозначно, наплив лише зростатиме”, – додав Смольський.
Схожий ажіотаж спостерігається й у лінгвістичних агенціях, оскільки однією з умов отримання “карти поляка” є знання польської мови. “Польська мова зараз у запиті, – констатує Ірина, менеджерка Центру іноземних мов Linguist. – Від початку року ми набрали уже кілька груп. Йдеться також про індивідуальні заняття, а також курс для початківців. До нас приходять навіть ті, хто ніколи не розмовляв польською”. Менеджерка курсів також додала, що є окремі агенції, які безпосередньо пропонують мовну підготовку до складання іспиту на “карту поляка”.
Громадянство задля доброї роботи
25-річний Борис Соколовський отримав “карту поляка” два роки тому, а зараз він навчається у Люблінському медичному університеті і постійно проживає у Польщі. Молодик рішуче налаштований повною мірою скористатись усіма перевагами свого польського походження і вже клопоче про отримання громадянства.

Польща на сторожі національних інтересів
Україна отримала додатковий міграційний ризик, прокоментувала DW нові зміни у польському законодавстві експертка з міграційних питань, директорка Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків з діаспорою Ірина Ключковська. “Жодна з європейських держав не має такої ліберальної і швидкої процедури набуття громадянства. Польща все більше стає міграційно привабливою для українців, а також інших громадян пострадянських країн”, – каже Ключковська.
Польща веде правильну, зважену і послідовну державну політику щодо збереження своїх національних інтересів у зв’язку з потужними глобальними міграційними процесами, зауважує експертка. “Ці додаткові стимули для етнічних поляків є доказом того, що Польща радше зацікавлена прийняти до себе “близьку культуру”, а не культуру арабського чи азіатського світів“, – припускає Ключковська.
Крім того, на її думку, Польща стикнулися з великим демографічним викликом, адже значна кількість її молоді та працездатного населення виїхали до Західної Європи. Нововведення ж сприятимуть частковому вирішенню демографічної проблеми, припускає експертка. “Але для України, де міграційні настрої серед молоді сягають 90 відсотків, настануть ще складніші часи. Україна мала б повчитися у поляків і подбати про аналогічні програми”, – каже керівниця Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків з діаспорою.
Разом з тим експертка не виключає, що у перспективі Україна може отримати на Галичині аналогічні проблеми сепаратиського характеру, які нині є на Закарпатті, де цілі села мешканців мають паспорти сусідньої Угорщини. І відкрито заявляють про бажання відокремитися.
Білоруси – в лідерах
Законодавчі нововведення щодо “карт поляка” повинні пройти ще два читання у Сеймі, їх мусить затвердити Сенат і підписати президент. Очевидно, зміни вступлять в дію уже на початку 2017 року.
Згідно з даними МЗС Польщі, за вісім років існування програми документ, що підтверджує польське походження, тобто “карту поляка”, отримали близько 160 тисяч осіб, з них 70 тисяч українців та 76 тисяч білорусів.