«Найголовніше – не їсти один одного!»

Минула неділя прощення. Ми зі смиренням, щирою, відкритою душею приступили до Великоднього посту. Більше сорока днів християни не вживатимуть певні продукти, алкоголь, не веселитимуться тощо. Та на скільки піст має бути строгим, хто може не обмежувати себе в їжі? Про це ми запитали у отця греко-католицької церкви парафії Святого Духа Олега Каратнюка.
– У чому суть Великого посту?
– Великий піст — це підготовка християн до найголовнішого свята — Воскресіння Христового. Це – період внутрішнього духовного очищення і вдосконалення. Сенс посту не у фізичному контексті, наприклад, відмові від певної їжі, а в духовному. Ми маємо зосередити свої думки на осмисленні того, що є головним у нашому житті.
– Що не можна їсти впродовж посту?
Церква має певні рекомендації щодо зобов’язань, які покладені на християн. Гадаю, вони не є настільки строгими, щоб їх не виконувати. Відмовитися від м’ясних та молочних страв, яєць, риби потрібно в перший день посту і в Страсну п’ятницю. У понеділок, середу і п’ятницю виключити з раціону м’ясо.
Церква розуміє, що є люди, яким варто не дотримуватись цих рекомендацій. Це – хворі, подорожуючі, люди, які важко працюють, вагітні й жінки, котрі годують немовлят, ті, хто харчуються у їдальнях і не мають змоги обирати ті чи інші страви, а також учні й студенти».
– У чому обмежуватись, окрім їжі?
«Церква зобов’язує дотримуватись посту людей віком від 14 до 60 років. Проте часто християни, особливо молодь, сприймають піст як обмеження в споживанні певних продуктів. Але пісна їжа – це лише частина посту. Окрім рота, у нас є ще й руки, які у цей період треба частіше складати у молитві, ноги, що мають іти на Богослужіння, очі, котрими ми маємо споглядати прекрасні Божі дива, вуха, якими маємо слухати Бога, добрих людей тощо. Колись Іван Золотоуст сказав: «Якщо ти постиш – це добре, та покажи піст ще й на своїх діях». Тому дуже важливо у цей час не марнословити, не нарікати, не говорити поганих слів. Адже, погодьтеся, яка буде користь від посту, якщо ти увесь день обмежуєш себе в їжі, проте в думках, словах і помислах не виявляєш такого ж смирення. Дуже мені подобається вислів одного священнослужителя. Коли його запитали, що є головним у час Великого посту, він відповів: «Не їсти один одного». Тож не сприймайте Великий піст лише як відмову від певної їжі. Очистіть себе духовно!»
– З якого віку повинні постити діти?
«До 14 років можна не постити. Проте все залежить від сім’ї. Діти бачать, як тато з мамою моляться, б’ють поклони, не їдять певної їжі тощо, і запитують, чому вони так роблять. Батьки повинні розповісти, пояснити. Не треба відмовляти, мовляв, прийде час і ти дізнаєшся. Якщо дитина запитує, то час настав. Це добре, коли малюку є з кого брати приклад і він вже змалку знає, що таке релігійні свята і для чого люди постять. Діти можуть по-своєму долучатися до посту – приділяти менше часу іграм, комп’ютеру тощо».
– Чи варто йти до загальної сповіді?
«Греко-католицька церква визнає загальну сповідь як недовершену, неповноцінну. Після неї людина не може приймати Святе Причастя у храмі.
Звісно, є рідкісні випадки, коли загальна сповідь є дуже важливою. Під час катастроф, бойових дій священик може висповідати всіх одночасно. Проте, виживши після такої біди, люди мають доповнити покаяння перед Богом індивідуальною сповіддю.
Загальним може бути благословення, наука. А сповідь має бути лише індивідуальною. У кожного своя історія, свої проблеми, біди тощо, не може бути для них одного вирішення. Адже не існує універсальної таблетки, котра допомагає від болю і в серці, і в спині, словом, яка лікує усі болячки, правда? Отож людина має прийти і не лише подумки, а вголос щиро покаятися перед Богом».
Віта ГЛЯДИК