Справжнє мистецтво і справжні люди залишаються з нами

У Лановецькій міській публічній бібліотеці відбулося відкриття виставки картин Олега Яцули «Ланівці – благодатна земля пори року: весна, літо, осінь, зима». Експозиція об’єднала роботи, що передають красу рідного краю в різні пори року.

Ця подія зібрала людей не лише заради мистецтва, а й задля збереження пам’яті про людину, яка вміла бачити красу світу і стала на його захист. Захід розпочався з музичної композиції – тієї, що була частиною щоденних митей Олега і сьогодні стала світлим спогадом про нього. Він любив музику настільки, що міг зупинитися біля дверей, аби дослухати її до кінця і насолодитися кожним звуком.

Олег Яцула працював переважно у жанрах пейзажу та портрета. 27 квітня йому мало б виповнитися 50 років. Він закінчив Лановецьку ЗОШ №1 І–ІІІ ступенів, навчався у Лановецькому СПТУ №31 за спеціальністю «Різьба по дереву». Після цього працював учителем виробничого навчання, керував художньою студією в районному будинку культури, а також був керівником гуртка у Лановецькому міському комунальному будинку дитячої та юнацької творчості. У 1997 р. вступив до Прикарпатського університету імені Василя Стефаника, де поглиблював знання на художньому факультеті.

«Я займаюся тим, що люблю і про що мріяв із дитинства», – завжди говорив Олег.

Разом із дружиною Анжелою створив художню студію, де проводили арттерапевтичні зустрічі для внутрішньо переміщених осіб і мешканців громади.

Втім війна змінила його життя. 27 грудня 2023 р. Олег Яцула був мобілізований до лав Збройних сил України. Виконував бойові завдання на Харківщині та Донеччині як стрілець-помічник гранатометника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 3 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини А***.

31 травня 2025 року життя Олега Яцули (псевдо «Тихий») обірвалося. Він загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Неліпівка Бахмутського району Донецької області, захищаючи Україну, її свободу та незалежність.

Мама художника, Лідія Іванівна, згадує: «Любов до малювання проявилася дуже рано. Якось, повернувшись зі школи, а він навчався тоді в третьому класі, взяв каструлю, на якій були зображені троянди, і почав змальовувати. Це вийшло настільки точно, що всі дивувалися, але вчителька не повірила, що це його робота. Це боліло, але не зупинило – навпаки, загартувало і змусило працювати ще наполегливіше».

Ще один спогад мама береже особливо. У родині було звичним говорити: «Я тебе люблю». Навіть перебуваючи на передовій, Олег телефонував матері кожного дня, щоб сказати ці слова.

Під час відкриття виставки звучали спогади близьких і друзів. Однокласник Олександр Ящук говорив про нього як про митця, талант якого заслуговує на велику увагу. Колеги, зокрема Юлія Воронюк, згадували Олега як щиру, надійну людину, поруч із якою працювали і якій довіряли.

Особливим моментом заходу стала передача картини, яку Олег написав, але не встиг вручити особисто. Дружина художника передала її Богдані Кузі – вчительці початкових класів Лановецького ЗЗСО №1 імені Ю. Коваля.

Олег Яцула залишив після себе не лише картини, а й приклад – як жити чесно. У його роботах – спокій, уважність до деталей і глибока любов до світу. Пам’ятаймо про те, що справжнє мистецтво і справжні люди залишаються з нами. І наше завдання – не просто пам’ятати, а вміти цінувати і берегти таких людей, поки вони поруч.

Ірина КРИТЮК, директор комунальної установи «Лановецька міська публічна бібліотека»