Спалах чисельності caрани призвів до суспільного резонансу й люди в паніці бачать сарану там, де її часто немає. Спеціалістами Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області постійно здійснюється фітосанітарний моніторинг на виявлення шкідників, зокрема саранових.
За результатами обстежень, станом на 29 липня, не фіксуються факти виявлення саранових на території Тернопільської області, повідомляють у відомстві.
Тим часом, на Львівщині виявили одиничні випадки цієї комахи — їх занесло на територію області вітром або з транспортними засобами. Про це в коментарі Суспільному розповів директор Львівського обласного еколого-натуралістичного центру Ігор Антахович.
У цьому році лише на півдні України через посушливу весну спостерігається активізація розвитку саранових. Зокрема, у Запорізькій області – тривають заходи боротьби з сараною. У Херсонській та Одеській області – осередки підвищення чисельності сарани знищено. В Дніпропетровській області – перевищення чисельності саранових не підтверджено.
Висока температура повітря, тривала посуха та наявність занедбаних земель поблизу зони бойових дій сприяють розвитку цього шкідника. Також вагомою причиною виникнення поточної ситуації в Херсонській та Запорізькій областях є екоцид рф – руйнація Каховської ГЕС та ведення бойових дій.
Сарана – типовий поліфаг, харчується усіма рослинами, проте надає перевагу злаковим культурам: кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо.
Саранові належать до ряду Прямокрилі (Orthoptera). В Україні відомо понад 200 видів прямокрилих. До цього ж ряду належать коники і цвіркуни. Усі ці комахи мають багато спільного. Зокрема для них характерно те, що голова причленована так, що дивиться в бік, а не вперед. Крил дві пари: передні більш жорсткі і використовуються як надкрила, задні більші, основний рушій в польоті. Задні ноги стрибального типу, через які ці комахи мають додаткову назву — стрибаючі комахи.
На тлі повідомлень про появу в деяких регіонах сарани, українці почали панікувати і плутати із ними зеленого коника. Але ці комахи мають відмінності:

В України поширені такі види родини саранових: прус, або сарана італійська (Calliptamus italicus L), сарана перелітна (Locusta migratoria migratoria L), єгипетська сарана (Anacridium aegyptium), сарана марокканська (Dociostaurus maroccanys Thunb), загалом до 20 видів.
Саранові є звичайними представниками місцевої ентомофауни. Ці комахи зазвичай живуть осередками та лише за певних кліматичних умов можуть утворювати щільні групи, які переміщуються в пошуках кормової бази. Сарана стає небезпечною під час масового розмноження імаго стадної фази, які, збираючись у велетенські зграї можуть переміщуватися та атакувати ліси, луки та сільськогосподарські угіддя. Ареал поширення, чисельність та шкодочинність шкідника збільшується в умовах посушливої погоди.
У разі масового розвитку і поширення особливо небезпечних шкідливих організмів, зокрема саранових, і потреби в додаткових заходах та ресурсах щодо їх локалізації і ліквідації відповідно до ст. 14 Закону України «Про захист рослин» на території населеного пункту, району, області, декількох областей вводиться особливий режим захисту рослин.
Оскільки більшість саранових живе й розмножується на цілинних занедбаних угіддях, найефективнішими заходами є дискування, боронування або оранка восени всієї площі. Захисні заходи проти саранових необхідно проводити за чисельності шкідника, що перевищує економічний поріг шкідливості (італійського пруса 2–5 екз. на кв. м., нестадних саранових — 10–15 екз. на кв. м.). За потреби — застосовувати інсектициди, внесені до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів з дотриманням регламентів їх застосування.
З метою попередження можливих втрат сільгоспкультур важливо своєчасно виявляти місця концентрації комах і вживати відповідних заходів.
– розвиток саранових має циклічність, яка залежить, насамперед, від погодних умов та сонячної активності;
– основні «резервуари» популяції мешкають в заплавних луках у дельтах великих річок;
– у фазі личинок комахи малорухливі та легко піддаються локалізації;
– пересування личинок і дорослих особин зазвичай обмежене й передбачуване, що дає змогу своєчасно реагувати.
Рекомендації:
– проводити обстеження в першу чергу стацій – резерваторів саранових:
неорні землі( перелоги та узбіччя), ділянки з розрідженою рослинністю вздовж зрошувальних каналів, галявини та узлісся лісових насаджень;
посіви багаторічних трав, поля де не проводились агротехнічні заходи;
– проводити ранкові та вечірні обстеження потенційних місць розселення.
З метою оперативного здійснення заходів стосовно обмеження розповсюдження масового розвитку та поширення особливо небезпечних шкідливих організмів, в тому числі і з родини саранових, у разі їх виявлення просимо невідкладно інформувати Управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області: м. Тернопіль, вул. Чернівецька, 24А, (0352) 52-18-14, fitobezpeka@dpss-te.gov.ua