Золота птиця поезії Ганни Костів-Гуски

У переддень ювілею української поетеси, медика, культурно-громадської діячки Ганни Костів-Гуски у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки розгорнуто книжково-ілюстративну виставку «Ганна Костів-Гуска: «Лишається як вічність — Україна».

Творчість авторки поетичних збірок «Страсна дорога», «Голгофа», «Знайде тут прихисток душа…», «Автограф вірності», «Нічлава», «Цвіте біля хати калина», «Зона», «Червоні коралі», «Зелені свята», збірки перекладів поезії Євгенії Янішиць «Неприручена пташка» та інших відзначено державними нагородами, багатьма літературними та мистецькими преміями. Поезії Ганни Костів-Гуски перекладено киргизькою, італійською, білоруською мовами. Багато віршів стали популярними піснями. Серед співавторів Ганни Михайлівни —композитори Анатолій Горчинський, Зіновія Присухіна, Ярослав Злонкевич, Василь Сорока та інші.

Увазі відвідувачів представлено перші публікації віршів Г. Костів-Гуски у квартальниках «Поезія-72», «Поезія-77», твори в збірниках «Літературне Тернопілля, 1984—2007», «Поетична Шевченкіана Тернопілля», «Книга про матір», «Високе небо Богдана Лепкого», «Віночок Соломії Крушельницької», в українських літературно-художніх журналах «Київ», «Дзвін», «Літературний Тернопіль», «Золота Пектораль» тощо.

На виставці експонуються й розвідки про творчість Г. Костів-Гуски літературознавців, письменників, краєзнавців, зокрема дослідження Романа Гром’яка, Миколи Ткачука, Марії Данилевич, Володимира Бровченка, Петра Сороки, Михайла Шевченка, Михайла Іващука. Вони відзначають, що образів у ліриці поетеси багато, проте ключовими є образи рідної землі та матері. «Істинні цінності — поруч, їх треба вибудовувати і плекати передусім у собі», — стверджує Г. Костів-Гуска.

Марія ІВАНКІВ,

головний бібліотекар

відділу краєзнавчої літератури т

а бібліографії Тернопільської ОУНБ