Журналісти з усієї України дізнались, що ж буде дальше з децентралізацією

5-6 березня у Києві відбувся Національний пресклуб на тему: «Децентралізація: що далі?» для регіональних ЗМІ. Це шостий щорічний традиційний інформаційний захід Асоціації міст України для медіа щодо децентралізаційної реформи. Пресклуб організовано у рамках проєкту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), який реалізує АМУ за підтримки USAID. На пресклубі зібралися більше 100 представників ЗМІ з усіх областей України.

Відкрив захід Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан. Він привітав учасників та наголосив:

«Вже традиційно ми проводимо цей захід для представників регіональних медіа. Зважаючи на тему цьогорічного пресклубу, ми хочемо обговорити те, а що ж буде після здійснення мрій, далі. Дуже приємно, що стратегічні цілі для АМУ та Мінрегіону залишаються сталими та спільними»,- сказав О.Слобожан та надав слово заступнику Міністра розвитку громад та територій України В’ячеславу Негоді.

В’ячеслав Негода презентував план заходів Уряду щодо децентралізації та реформи місцевого самоврядування:

 

«Вдячний Асоціації міст України, що вони проводять подібні заходи. Оскільки питання реформи – не тільки технічні рішення, це в першу чергу розуміння процесів її впровадження, а також суспільного сприйняття. Без належної інформаційної підтримки проведення реформи неможливе. Про реформу місцевого самоврядування ми говоримо дуже давно. Необхідність проведення реформи місцевого самоврядування виникла з часів ухвалення чинної Конституції, бо українська модель місцевого самоврядування не відповідає ключовим аспектам Європейської хартії місцевого самоврядування. Ряд інших моментів, які зараз закладені в Конституції, потребують змін.

Реформа місцевого самоврядування безпосередньо пов’язана з історією АМУ, яка стояла у витоків його розбудови в Україні. В активну фазу реформа вступила в 2014 році, коли почалась реалізовуватись відповідна концепція місцевого самоврядування, спільно з профільними організаціями, зокрема з АМУ, ми почали активно комунікувати реформу.

В 2015 році розуміння необхідності реформи було на низькому рівні, але зараз ця цифра сягає 60%. І це є результатом нашої з вами співпраці»

Також В’ячеслав Негода підкреслив, що останні роки впровадження реформи підтверджують, що країні потрібні сильні, спроможні громади: «Процес добровільного об’єднання дав практичне розуміння як позитивних, так і негативних аспектів впровадження реформи. Втім, політика і Міністерства, і Асоціації, полягає в тому, що ми підтримуємо громади, які самостійно за цей час вирішили об’єднатись, а якщо в громадах виникає проблема спроможності, – аналізуємо, яким чином можна підсилювати їх. Адже лише спільними зусиллями ми зможемо провести реформу».

Щодо змін Методики формування громад В.Негода зазначив, що критерії залишаються незмінними. Змінилась лише оцінка спроможності. Спікер зауважив, що Уряд створив геоінформаційну базу даних усіх надавачів публічних сервісів та послуг на рівні територіальних громад. Зокрема, вже розроблена електронна карта мереж. «Говорячи про формування громад, для нас важливим є не формальне об’єднання, а створення мережі дієвої соціальної інфраструктури, яка дасть можливість надавати якісні послуги а місцевому рівні», – пояснив він.

Далі В’ячеслав Негода зупинився на найближчих планах і кроках Міністерства розвитку громад та територій (завантажити презентацію).

Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан під час свого виступу роз’яснив, чому АМУ не підтримала два проєкти конституційних змін і що пропонує Асоціація у власній Концепції змін до Конституції в частині місцевого самоврядування та територіальної організації державної влади.

Правління АМУ на засіданні 18 лютого у Києві схвалило Концепцію змін до Конституції України в частині місцевого самоврядування та територіальної організації державної влади та пропозиції до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України щодо місцевого самоврядування та територіальної організації державної влади».

О. Слобожан презентував положення Концепції АМУ (завантажити презентацію). Зокрема він зазначив, що у пропозиціях АМУ відображені головні принципи, прописані у Європейській хартії місцевого самоврядування, – справедливість розподілу фінансів і однакова якість публічних послуг на місцевому рівні.

«Зараз ми маємо об’єктивно доносити точку зору громад, інформувати про хід реформи місцевого самоврядування. Саме для цього АМУ проводить Національний пресклуб реформ», – підкреслив він.

Асоціація міст України як єдиний голос українських громад представляє їх інтереси. Коли Асоціація звертається до Уряду і заявляє про недостатність коштів, наприклад, на медичну сферу, маються на увазі фінанси не для органів місцевого самоврядування, а для людей, які живуть в цих громадах, для забезпечення послуг для них.

 

На першій тематичній Панелі перед журналістами також виступили експерти ПУЛЬСу.

Світлана Осташко, аналітик АМУ, презентувала учасникам пресклубу тему «Медична реформа: позиція АМУ щодо механізмів її реалізації». Аналітичний центр проаналізував пропозиції, які надсилали представники громад щодо проєкту постанови Кабміну «Деякі питання удосконалення реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році». Ним визначаються механізми забезпечення оплати медичних послуг, повʼязаних з наданням екстреної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), паліативної медичної допомоги, медичної допомоги дітям до 16 років, медичної допомоги у звʼязку з вагітністю та пологами, медичної реабілітації.

 

За результатами пропозицій та зауважень АМУ напрацювала певні позиції щодо механізмів реалізації медичної реформи (завантажити презентацію).

Директор Аналітичного центру АМУ Ярослав Рабошук розповів про ринок землі і про те, що зміниться для муніципалітетів, зокрема їх бюджетів.

Він підкреслив, що перш за все, ринок землі – це один з інструментів комплексної земельної реформи. Адже земельні ресурси є значним джерелом надходжень до місцевих бюджетів, які спрямовуються громадами на вирішення питань місцевого значення: благоустрій, житлово-комунальне господарство, освіту, охорону здоров’я, соціальні допомоги. Відповідно, реформа має відбуватися за участі територіальних громад та органів місцевого самоврядування. Їх вплив на процеси повинен зрости, щоб їхні бюджети не почали скорочуватися.

Йдеться насамперед про збільшення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування за рахунок передачі земель з державної у комунальну власність, про перегляд процедур та умов безоплатної передачі земель у приватну власність і залучення місцевих громад у процес продажу земельних ділянок приватної власності.

Аналітик АМУ Олександр Логінов пояснив, якою буде виборча система на місцевих виборах і чого слід очікувати мерам та муніципальним радам (завантажити презентацію).

ІІ панель прес-клубу була присвячена темі:Підтримка децентралізації та реформи місцевого самоврядування – позиція парламентських фракцій та груп.

 

У дискусії, яку модерував Олександр Слобожан, взяли участь народні депутати України: Зіновій Андрійович, Віталій Безгін, Руслан Трєбушкін, Альона Шкрум, Лариса Білозір, Олексій Гончаренко.

Віталій Безгін сказав, що  2020 рік є ключовим для проведення реформи та наголосив, що зміни до Конституції необхідні. Максимально інклюзивний формат обговорення має забезпечити результат: «Чим більше говоримо про децентралізацію, тим більше шансів її успішно впроваджувати». Наразі робочі групи з представників асоціацій ще не дійшли згоди щодо формату функціонування префектів, але формулювання щодо забезпечення територіальної цілісності має бути більш однозначним, без слів про державну безпеку, що можна тлумачити по-різному та зловживати. Щодо недовіри голові громади, вона може бути реалізована по відношенню до голови громади, але з паралельним походом на дострокові вибори, як голови, так і ради. Місцеві вибори цього року мають відбутися на новій адміністративно-територіальній основі.

Лариса Білозір висловила переконання, що депутати мають забезпечити якісну реформу децентралізації, щоб вона стала успішною, і обговорення з усіма стейкхолдерами може допомогти у цьому. Щодо головних завдань, критично потрібно завершити формування адмінтерустрою та визначити три рівні управління, однак лише з двома виборними рівнями, а саме – громада та область. На рівні району рада непотрібна, можливо потрібно розглянути не районну раду, а раду округу, куди за посадою будуть входити голови ОТГ, яка матиме свій виконавчий апарат для обслуговування спільних доріг, сміття, лікарень ІІ рівня і інших питань, де будуть спільні інтереси. Не можна взяти досвід Німеччини чи Польщі і перенести на Україну, має бути наша модель реформи децентралізації, яка має запит у громад та у суспільства вцілому, в таких чутливих питаннях, щодо адміннагляду префектами, врахувати статтю 8 Європейської хартії з місцевого самоврядування.

Зіновій Андрійович наголосив, що для впровадження децентралізаційної реформи необхідне розуміння архітектури місцевого самоврядування. Адже саме місцеве самоврядування формує місцеву політику та місцеву демократію.  Від того, наскільки якісно ми розробимо зміни до Конституції, буде залежати життя громадян нашої країни на десятиліття, тому поспішно вирішувати таке питання не можна.

Якісна фінансова децентралізація, фінансова автономія, має стати базою для муніципалітетів у питанні впровадження реформи децентралізації.

Руслан Трєбушкін зазначив, що завдяки активній позиції АМУ, міських голів, стали можливими обговорення проблемних та нагальних питань громад. Головне завдання, щоб утворені в ході реформи громади були  реально спроможними.

Щодо запровадження інституту префектів він сказав, що префекти нагадали «смотрящих», як раніше казали в народі. Прописування такого пункту Конституції більше нагадує політичні мотиви. У країнах Європи існують два окремих інститути: місцевого самоврядування і центральної влади. Місцева влада краще розуміє і вирішує питання громад, а центральна влада виконує свої повноваження.

Альона Шкрум наголосила, що реформа децентралізації – дійсно успішна, і дала людям відчути справжні результати. Тому важливо, щоб вона завершилась не менш успішно, з врахуванням думки громад та профільних асоціацій. Люди мають відчувати, що можуть вирішувати питання своєї громади та вливати на її благоустрій.

Щодо підготовки тексту конституційних змін народний депутат зазначила, що цей процес має бути відкритим і АМУ має бути до нього долучена. Адже, зміни до Конституції мають залишалися на довгий час для громад, для країни загалом, а не змінюватися кожні п’ять років.

Олексій Гончаренко спілкувався з учасниками прес-клубу через он-лан відеозв’язок. Щодо децентралізаційної реформи він зазначив, що це одна з декількох найуспішніших реформ за останні роки. Продовження процесу – це закріплення цих здобутків у Конституції, але будь-які суперечливі положення мають бути виключені. Зараз тривають публічні обговорення,  але, власне, з цього слід було починати. Громади мають об’єднуватися добровільно, підкреслив народний депутат.

Також народні депутати відповідали на питання представників регіональних ЗМІ щодо реформи місцевого самоврядування, питання пайової участі, акцизного податку, фінансової підтримки громад.

Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан на завершення дискусії підсумував: «Ідея таких пресклубів полягає в тому, що завдяки реформі з децентралізації можна об’єднати  представників різних політичних сил, що займаються питанням децентралізації, які дійсно працювали для жителів громад,  для поліпшення їх благополуччя та отримання якісних послуг».



6 березня учасники Національного прес-клубу відвідали інноваційні об’єкти міста Києва. Перша група журналістів відвідала Єдиний ситуаційний центр моніторингу роботи транспорту, який розташований у приміщенні комунальної корпорації «Київавтодор». Друга група представників медіа ознайомилась з діяльністю Центру обробки даних, відкритий в рамках проєкту «Безпечне місто» і знаходиться на базі комунального підприємства «Інформатика».

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*